Украина окончательно оскотинилась

Автор: Валентин Лысенко, политолог

07.06.07 09:27

52527

Оскотивлення нації у розпалі. Держава перетворена на суцільній скотний двір. В багнюці завзято борсається весь політичний бомонд. Суспільство покірливо чавкає жуйку з претензійною назвою «політична корупція», гордливо очікуючи своєї долі: - до стійла(?), - на бійню(?). Наполегливо і поступово просуваємося до легітимації перманентних виборів, колапсу державних інституцій і розпаду країни. Все частіше лунає то там, то тут, серед не люблячої читати публіки і в середовищі інтелектуалів, що прірва між культурами заходу та сходу України нездоланна, що українству і державність природно невластива… Проте, можливо, не все так погано. Закон про вибори прийнято, новий ЦВК обрано, гроші на вибори знайдено – йди «очищайся». Аж ні. «Ідея була інша», - скаже тобі обізнаний, пробачте, той, хто себе таким вважає та за «обрізані повноваження» вболіває. Сутність у простоті рішення - намалювати вибори на папері. І червень визначався заздалегідь як найбільш прийнятний. Отже і Указ перший видався саме під такий задум, коли за об’єктивних підстав потрібен буде Указ другий, відтерміновуючий час «Ч» на визначений строк. Однак непередбачуваний спалах інтересу, навіть порив до здобуття правових знань серед депутатів від коаліції перекинувся на широкі маси простого люду, серйозно зачепив ряди опозиційні і рикошетом вдарив Гаранта, спричинивши нескінченну череду указотворчої активності. Домовленості на трьох посилили у душі лідерки опозиції сумніви, які ледь не призвели до того, що «флагман перестройки» дав течу. Непохитні ряди БЮТ, підперті «імперативним мандатом», захиталися. БЮТ, на хвилі зустрічних звинувачень у перекупці мандатів (Тимошенко завіряла громадськість у наявності в неї інформації про бюджет у 120 млн. доларів, що виділений Партією Регіонів на підтримку відмови депутатів опозиції від складання своїх повноважень, а Міша Бродський на зустріч стверджував, що за мандат від Юлі пропонується від $1 до 3 млн.) втратила «зрадниками» 26 депутатів, як твердить бютівець Яворівський, «одного на дванадцять». В Нашій Україні, як завжди все негаразд. Кінах «кров п’є», а «ножа в спину» встромляє Борис Безпалий, неочікувано виголошуючи, що вважає «неприйнятним, щоб 150 депутатів могли нав’язати країні перевибори. Це розвал країни!». «Обнуління списків» відбулося, проте не набуло юридичного свідчення – для нового ЦВК випробовування. Рада не припиняє працювати. Піскун вирішує у політику податися - чи у Регіони піти, чи до БЮТу, до друзів, пригорнутися. У впливі на суспільну свідомість і маніпулюванні громадською думкою змагаються провідні ЗМІ, шустрять савіки і в’ються соболєви… Сьогодні знову визначив порядок денний на найближчий час Сергій Головатий, виголосивши з трибуни Верховної Ради результати розгляду «Європейської комісії «За демократію через право» славнозвісних законів про опозицію і про імперативний мандат для депутатів місцевих рад. «Венеціанська комісія», представлена провідними фахівцями з Конституційного права, у своїй резолюції доходить висновку, що імперативний мандат несумісний із принципом демократичного представництва, як на місцевому, так і на національному рівнях, і закликає до вилучення його норм із українського правопорядку. Поважна комісія звертає увагу, що вирішувати питання припинення повноважень депутатом з боку політичних партій чи блоків є несумісним з принципом вільного і незалежного мандату та з іншими положеннями Конституції України. Закон, що передбачає імперативний мандат, який дозволяє приймати рішення відносно статусу депутата керівними органами партії, не відповідає ні верховенству права, ні є сумісним із принципами європейської демократії. Промовчить чи скаже слово інтелект нації, чи буде покладено край нехтуванню закону і силуванню країни – покаже час… Здавалось би, Юлія Володимирівна - навчена гірким досвідом, а все туди, до «розбитого корита». Використана і вже майже кинута на призволяще. Її наполегливо штовхали до заколотництва, а сьогодні підлаштовують під Луценка, тобто під тих, хто за цим проектом з неукраїнського походження грошима, не грошенятами, стоїть. Віктор Ющенко, що той, хто, ну російською, - «весь в дерьме, но на белом коне», але й посадка не та, й утриматися складно. Це я не про рейтинг, тобто не зовсім про рейтинг… Не можливо оминути увагою «заслуги» Віктора Андрійовича перед державою, адже йому вдалося те, що протягом сторіч не вдавалося нікому - «переломити через коліно» націю, змусити зневіритися у себе, у своє майбутнє і майбутнє своїх дітей. Йому вдалося за вкрай короткий строк остаточно піднести до державного рівня систему корупції, зруйнувати систему освіти і поставити питання про збереження генотипу нації і державної цілісності. Він не зрадив Україні, адже він ніколи українцем, патріотом, державником не був… Далі буде?..