Віталій Кличко: «Я підтримую Президента у його рішенні розпустити парламент»

03.05.07 13:08

3214

Для світу брати Клички є уособленням українського спорту. У далеких Сполучених Штатах багато хто вперше почув про Україну лише тоді, коли Віталій і Володимир почали прокладати свій шлях у надзвичайно популярному в цій країні виді спорту — професіональному боксі. А німці вважають наших земляків ледве не своїми національними героями. Тому, коли Віталій залишив великий спорт і вирішив зайнятися політикою, засумувало чимало його прихильників. Та й сам боксер, як вiн зізнався, увесь цей час із тугою дивився у бік рингу. Про це та інше він розповів в інтерв’ю «Дню», яке дав після повернення з конгресу УЄФА, де високопосадовi футбольні чиновники вирішили, що Україна, вперше в своїй історії, прийматиме фінальну частину чемпіонату Європи з футболу. «Я ПОВЕРТАЮСЯ В СПОРТ, ЩОБ РАЗОМ IЗ БРАТОМ НАПИСАТИ ЙОГО ІСТОРІЮ» — Віталію, ви були у складі української делегації, яка їздила у Кардіфф переконувати членів виконкому УЄФА у доцільності проведення в Україні у 2012 році фінальної частини чемпіонату Європи з футболу. Чи складно було відстоювати право нашої країни стати «серцем» футболу? — До Кардіффа відправилася дуже потужна українська команда, на чолі з Президентом України Віктором Ющенком. Також у команду увійшли відомі громадські діячі, журналісти, спортсмени і політики. Всі разом ми відшукали достатньо аргументів, аби переконати високоповажне товариство в тому, що наша країна готова, на правах господаря, прийняти футбольне свято — Євро-2012. Ми перемогли. Внаслідок чого, вважаю, відбулася визначна історична подія, яка дасть поштовх не тільки розвитку українського спорту, а й туризму, транспорту, економіки. Але найголовніше — Євро-2012 об’єднає країну! Я в цьому переконаний. З часів новітньої історії України всі шукали національну ідею, яка б змогла об’єднати українців. І ось, тепер вона у нас є! Отож, спільними зусиллями політичним силам, незалежно від уподобань, вже зараз потрібно розпочати підготовку до цієї непересічної події. Зокрема, відповідно до європейських стандартів, слід облаштувати внутрішню інфраструктуру столиці (транспортні розв’язки, дороги, готелі тощо). Під час проведення Євро- 2012 Україна має виявитися на висоті. В нас повірило високоповажне європейське журі, і ми повинні виправдати ці сподівання. — Чи правда, як дехто стверджує, що ваше рішення повернутися у великий спорт пов’язане iз невдачами в політиці? — Якби я став мером Києва, то у великий спорт не повернувся б. Відновити ж свої виступи в професійному боксі вирішив тому, що ще не збулася мрія мого життя: з братом Володимиром одночасно стати чемпіонами світу у важкій категорії. Для цього у мене є як можливості, так і потенціал. Основною причиною закінчення моїх поєдинків стала тяжка травма коліна, однак зараз я пройшов всі медичні та спортивні тести і можу сказати, що стовідсотково готовий вийти на ринг. — Коли збираєтеся провести наступний бій і хто буде вашим суперником? — Наступний бій відбудеться першого вересня цього року. З ким — поки що не готовий сказати через те, що ще не підписаний контракт. — А чому відмінили свій поєдинок з Олегом Маскаєвим, призначений на друге червня? — Причиною цього стали занадто великі фінансові амбіції Олега Маскаєва та Самуеля Пітера. Це зробило неможливим відшукати компроміс, який міг би задовольнити всіх учасників переговорів (якi, до речі, затягнулися аж на три місяці). Вважаю за доцільне дати спочатку можливість Пітеру побоксувати з Маскаєвим, а потім, з переможцем цього двобою, я готовий позмагатися за титул чемпіона світу. — Чи плануєте провести матч-реванш з Ленноксом Льюїсом? — Ви читаєте мої думки! Думаю, найближчим часом це питання розв’яжемо. — Як довго збираєтеся залишатися у великому спорті? — Доки не здійсню заповітної мрії, про яку вже сказав. Але, у будь-якому разі, я не залишу киян і не відмовлюся від тієї відповідальності, яку взяв на себе перед виборами. «Я НЕ БАЖАЮ БУТИ ВТЯГНУТИМ У ГРУ ПОЗА ПРАВИЛАМИ» — Коли ви балотувалися на пост мера Києва, які завдання ставили перед собою? — На мою думку, розвиток української столиці на сьогодні не відповідає європейським стандартам. Ми рухаємося в напрямку не Європи, а якоїсь бананової республіки: розкрадаються бюджет i земля, знищується історичне обличчя Києва. У мене є концепція розвитку нашої столиці, і її підтримують мери провідних європейських міст. Я балотувався на пост київського міського голови, тому що переконаний: необхідно докорінно змінювати ситуацію в Києві. — За вас віддала свої голоси майже третина киян. Чи пропонували вам, принаймні, стати заступником мера? — Пропозиції були різні, але я не хочу бути втягнутим у гру поза правилами, в якій обдурюють киян, при цьому прикриваючись гарними гаслами. — Яке враження у вас, як у депутата Київради та керівника власного блоку, склалося від роботи столичної ради? — Враження таке, що більшість депутатів сюди прийшли, аби вирішувати свої особисті питання, а не дбати про розвиток столиці. — Як ставитеся до тих депутатів, якi, отримавши бажаний мандат, вийшли зі складу вашого блоку? — Як до зрадників. Вони живуть власним життям, в якому немає місця порядності та совісті, але це їхній вибір. — Багатьом відомим особистостям — тим, хто стояв на Майдані під час помаранчевої революції — потім запропонували високі державні посади. А вам з братом не обіцяли, приміром, пост міністра чи замміністра? — Ми з Володимиром вийшли на Майдан не заради посад, а щоб відстоювати демо кратичні принципи незалежної держави. Я дотримуюся їх і зараз. На жаль, помаранчеві, які пліч-о-пліч стояли на Майдані, згодом не знайшли с пільної мови. Цей факт розчарував багатьох українців, в тому числі і мене. — Ваше ставлення до указу Президента України Віктора Ющенка про розпуск парламенту. — Я підтримую такий крок Президента, оскільки вважаю, що політики, які йдуть на вибори, повинні дотримуватися своїх обіцянок та програм і після перегонів. «БРАТ ПІДТРИМУЄ МЕНЕ У ВСЬОМУ, АЛЕ ПОЛІТИКОЮ ЗАЙМАТИСЯ НЕ ХОЧЕ» — Ви активно займаєтеся благодійністю. Які плануєте наступні доброчинні акції? — Спільно з різними фондами та організаціями, ми здійснюємо багато доброчинних проектів. Зокрема, торік облаштували 45 дитячих спортивних майданчиків, в цьому році відкриємо ще 35. Також метою Фонду братів Кличків є благодійна діяльність, спрямована на реалізацію проектів підтримки соціально малозахищеної молоді в Україні: видаємо стипендії обдарованим студентам та тим, які обрали, на перший погляд, непрестижні, але дуже потрібні для держави професії (хіміка, археолога, культоролога). 21 квітня провели турнір на призи братів Кличків, головним завданням якого поставили, аби у його переможців з’явилася можливість завоювання ліцензії для участі в Олімпійських іграх 2008 року, які відбудуться в Пекіні. — Як ставиться ваша сім’я до того, що ви майже ніколи не буваєте вдома? — Погано. Діти постійно запитують: «Тату, коли ти вже матимеш вільний час?» Але, на жаль, його не так багато, як хотілося б. — У вас троє дітей. Не збираєтеся поповнити свою сім’ю четвертою дитиною? — Треба обговорити цю думку з дружиною (сміється). — Чи не плануєте, аби ваші діти, за прикладом батька, також займалися професійним спортом? — В здоровому тілі — здоровий дух, тому я хочу, щоб мої діти росли сильними та гармонійно розвинутими. Спортом вони займатимуться у будь-якому разі. Якщо захочуть, щоб він став для них професією, я в цьому допоможу. Хоча в мене такої мрії немає, бо професійний спорт — це дуже тяжка праця і твердий шмат хліба. Повірте мені... — Нині багато ходить різних легенд про вашого брата Володимира. Приміром, кажуть, що нібито він вже одружився... — Я його запитував про це. На що він відповів: так багато гарних дівчат, що ніяк не може визначитися. Можливо, найближчим часом Володимир все- таки відшукає свою половинку. — Чи не збирається він податися в політику? — Наскільки мені відомо, ні. Займається спортом і підтримує мене у всьому, але політикою займатися не хоче.