В адрес «Фразы» поступило заявление Всеукраинского объединения «Свобода» относительно ситуации, сложившейся в сфере «газовых» отношений между Украиной и Россией. Приводим его текст на языке оригинала.
«Всеукраїнське об'єднання «Свобода» розцінює чергове розпалювання Москвою газового конфлікту однозначно – це новий виток «холодної» війни проти України.
Передусім, офіційному Києву час нарешті усвідомити, що безконечний газовий шантаж у супроводі брутальних інформаційних атак не має нічого спільного ні зі звичайними торгами між партнерами, ні з добросусідськими взаєминами взагалі. Останні віроломні маневри Москви є насправді черговою ланкою стратегічного плану знищення нашої держави. Зрозуміло, що цей план кремлівські стратеги методично втілюють уже не перший рік. Кінцева мета неоголошеної «холодної» війни цілком очевидна – повторне поневолення України. Тільки усвідомлення цього факту дозволить надалі тверезо оцінювати становище, передбачати кроки супротивника та будувати дійову стратегію оборони. Більше того – до сьогоднішнього розвитку подій слід було готуватися давно.
ВО «Свобода» вкотре відзначає, що газовий наступ на Україну не був би можливим, якби Київ цілеспрямовано вів чітку політику енергетичної незалежності. Проте, окрім пустослів'я, жоден уряд – ні Єханурова, ні Януковича, ні Тимошенко – впродовж років не зробив нічого, аби диверсифікувати джерела постачання, розвивати альтернативну енергетику, зменшити споживання газу шляхом інвестування в технології енергозбереження тощо. Замість того владна верхівка, рік за роком, по-суті здавала національні інтереси України: починаючи зрадницькими по-суті газовими угодами 2005-2006-2007 рр., закінчуючи саботажем проектів розробки морських нафто-газових шельфів.
Прийшов час запитати у владної верхівки (усіх «господарників», «професіоналів», «кризових» та «антикризових» менеджерів) про наслідки їхніх діянь. Наприклад таке:
Чому Україна (45 млн. чол.) досі споживає щорічно 70 мільярдів кубометрів природного газу за наявності власного видобутку в обсязі 20 млрд. м3, у той час як Польща (38 млн. чол.), яка виробляє в чотири рази більший ВВП, ніж Україна, споживає лише 15 млрд. м3, у т.ч. 6 млрд. м3 газу власного видобутку?
Чому в структурі споживання первинної енергії в Україні частка газу вдвічі більша (41%) ніж загальносвітова (21%), натомість частка енергії з відновлюваних джерел (у т. ч. гідроресурси) становить у нас всього 4%, коли загалом у світі – 14%?
Хто і за які «відкати» дозволив одіозній «РосУкрЕнерго», 50% акцій якої належить «Газпрому», заволодіти контрольними пакетами українських міськ- і облгазів, що сконцентрувало в її руках 75% (!) продажу газу в Україні? З яких міркувань «національної безпеки» пустили таким чином російського монополіста ще й на внутрішній ринок поставки газу до кінцевого споживача?
Питань багато. Але головне, кому вигідно тримати Україну в такій залежності від «газової голки» Кремля?
Пора припинити безконечні поступки Москві. Час покласти край торгівлі національними інтересами. ВО «Свобода» вимагає від влади послідовних та рішучих кроків. У першу чергу:
1. Офіційно заявити про порушення Будапештського меморандуму Росією, брутальний економічний тиск якої прямо загрожує суверенітету України. Нагадати світовій спільноті, що країни-гаранти, серед яких значиться РФ, в обмін на здачу Україною ядерної зброї, зобов'язалися «утримуватися від економічного тиску, спрямованого на те, щоб підпорядкувати своїм власним інтересам здійснення Україною прав, властивих її суверенітету, і таким чином отримати будь-які переваги» (Будапештський меморандум, п. 3).
2. Закликати інші країни-гаранти - Сполучені Штати Америки та Велику Британію - негайно втрутитись у конфлікт та вжити до Росії жорсткі санкції. Наповнити паперові гарантії Будапештського меморандуму реальним змістом, уклавши прямі двосторонні угоди про безпеку і оборону з США та Великобританією.
3. Закликати країни Євросоюзу не потурати агресивній політиці Москви та подати до суду на «Газпром» за порушення газових угод, оскільки повну відповідальність за зрив постачання газу до країн Європи несе виключно російська сторона.
4. Дати чітко зрозуміти Росії та її союзникам у Європі, що жодні питання зміни власності чи оренди газо-транспортної системи України не можуть бути предметом переговорів. Встановити режим закритого доступу іноземного капіталу на внутрішній енергетичний ринок.
5. Остаточно і назавжди запровадити прозору схему розрахунків за спожитий газ, встановивши прямі договірні стосунки між «НАК Нафтогаз України» і РАО «Газпром», за загальноприйнятою формулою, що враховує ціну на нафту.
6. Закріпити законодавчо методологію визначення ставок транзиту газу на довгостроковий період (до 20 років) за принципом: «Ціна за транзит російського газу залежить від відпускних цін на газ для України». Встановити економічно-обґрунтовані ціни на транзит, відповідно до принципів Енергетичної Хартії та європейської практики розрахунків транзитних ставок (не менше $7 за 1000 м3 за 100 км).
7. Негайно ухвалити державну стратегію енергетичної незалежності України».
