Юрій Мiрошниченко: «Ми спокійні щодо КС. У нас залізобетонна позиція»

Автор: Наталія Ромашова, День

13.04.07 12:48

6728

Чи зможе відстрочка виборів стати компромісним для коаліції сценарієм? Чому «синьо-білі» виступають за збереження інституту Президента? Чи мав право Мінфін проігнорувати рішення РНБО, яким передбачається виділення коштів на проведення дострокових виборів? Ці й інші запитання «День» адресував депутатові від ПР Юрію МІРОШНИЧЕНКУ. — Днями ВР ухвалила проект постанови про створення тимчасової слідчої комісії щодо нібито незаконного прослуховування СБУ народних депутатів, суддів КС, представників Центрвиборчкому. Однак жодного прізвища будь-кого з жертв прослуховування названо не було. Разом із тим представники коаліції після недавнього брифінгу п’яти суддів КС критикували їх за те, що вони не сказали, хто й як саме чинив на них тиск. Чи не здається вам, що ви самі собі суперечите? — Кого ви маєте на увазі, коли говорите «ви»? Якщо особисто до мене, то моя позиція залишається незмінною. Я абсолютно впевнений у тому, що на Конституційний Суд здійснюється безпрецедентний тиск. І цей тиск полягає не лише у візиті Президента до КС , не лише в тому, що голова Конституційного Суду писав заяву про відставку, не лише в тому, що чотири судді КС провели прес-конференцію. Тиск відчувається в атмосфері, яка оточила суддів КС і, яка покликана, насамперед, не дати їм можливості розглядати цю справу (про відповідність Основному Закону указу Президента щодо дострокового припинення повноважень ВР. — Авт. ). Розрахунок дуже простий: не даючи можливості суддям КС винести рішення, фактично втягнути представників коаліції у виборчий процес. До речі, після колегіального рішення суддів щодо початку розгляду цієї справи 11 березня, напередодні, після закінчення робочого дня, було заявлено про перенесення засідання на тиждень. Тому, особисто я вважаю, що на цю людину (голову КС) чинять тиск так, як не тиснули ні на кого іншого. І я не виключаю, що від нього вимагають, як-то кажуть, відпрацьовувати те, що він потрапив до КС за квотою Президента, відпрацьовувати те, що він став головою Конституційного Суду. І я, наприклад, переконаний, що йому дуже важко втриматися від цього тиску. — Судді КС публічно заявили про те, що вони розцінюють як тиск і промову депутатів з трибуни ВР, де вони заявляють, яким буде «правильне» рішення КС. Незважаючи на це, парламентарії знову й знову торкаються цієї теми. Скажіть, з правового погляду, народні депутати мають право до винесення ухвали єдиним органом конституційної юрисдикції, заявляти про те, чи конституційний указ Президента чи ні? — Мають право, оскільки це політики, й вони дають політичну оцінку. Аналогічне право на свою оцінку мають і експерти. Більш того, будь-який громадянин має право висловити своє бачення цього, але суддя, який бере участь у процесі, цього зробити не може. (І тому, на мій погляд, тими суддями, які організували прес-конференцію, була порушена присяга, оскільки вони, будучи безпосередніми учасниками процесу, дали оцінку президентському указу щодо його конституційності.) Інша справа, якби політики під час таких оцінок заявляли про те, що якщо судді не ухвалять вигідне їм рішення, то їх, наприклад, відправлять у відставку або притягнуть до кримінальної відповідальності. У такому випадку це було б уже підштовхуванням до бажаного рішення. Сьогодні ж у виступах політиків відсутня примусова частина. А у тиска, наголошую, обов’язково повинна бути складова не оцінювальна, а саме примусова. — Разом із тим ви стверджуєте, що тиск на суддів КС наявний. Виходить, що лише з президентського боку? — Так, оскільки представники коаліції вимагають лише одного: розгляньте подання, й ми ухвалимо будь-яке рішення КС. Про це заявив спікер, про це сказав публічно голова уряду, про це говорили керівники фракцій... — Тобто, якщо КС визнає указ конституційним, Партія регіонів підключиться до виборчої кампанії, адже часу на кампанію вже фактично не буде. — Так, до речі, зверніть увагу на той факт, що розгляд подання народних депутатів щодо відповідності Конституції указу про розпуск парламенту перенесено на 17 квітня. Тут чітко простежується вельми дивний збіг юридичних фактів. Адже 17 числа закінчується термін проведення з’їздів суб’єктів виборчого процесу. До цієї дати всі політичні сили, які мають намір брати участь у виборчому процесі, зобов’язані провести з’їзди та сформувати списки. Вони розраховують на те, що у представників коаліції не витримають нерви, і вони включаться у процес, де- факто визнавши указ про розпуск ВР і, таким чином підштовхуючи КС до винесення нечіткого, якщо хочете, рекомендаційного рішення. Але ми вимагаємо, і в ході слухань будемо наполягати на цьому, щоб суд дав виразне визначення: указ конституційний чи ні. — Відстрочка виборів у термінах, скажімо, до осені, може стати компромісним для коаліції сценарієм? — Підкреслюю, коаліція готова до будь-яких домовленостей, у тому числі й щодо дострокових виборів. Свою позицію коаліція сформулювала й озвучила. Ми вважаємо, що указ Президента є неконституційним, і тому його виконання неможливе. Разом із тим, в історії України є прецеденти, коли дострокові вибори проводилися на основі політичних домовленостей, але це повинно бути загальне рішення парламенту й Президента. Ми не є ортодоксами, ми — політики, а в політиці, можливо все, що не виходить за рамки законів і за рамки національних інтересів України. — Відомо, що від ідеї одночасних — парламентських, президентських виборів і референдуму щодо НАТО ви не відмовляєтеся. Чи можливий такий сценарій: КС визнає указ Президента про дострокове припинення повноважень ВР таким, що відповідає Конституції, а регіонали в терміновому порядку вносять уявлення про згадане «пакетне» волевиявлення? — Президент, аргументуючи необхідність проведення дострокових парламентських виборів, посилається не на 90-у статтю Конституції. Іншими словами, Президент посилається на спотворення волі народу. А у випадку, якщо наводяться не юридичні, а політичні аргументи, було б абсолютно логічно ставити питання загалом. Президент невдоволений чим? Президент невдоволений тим, що не виконується його курс. Він би хотів, щоб ми вступили в НАТО, або, скажімо, назавжди зняли питання російської мови й так далі. Це його курс і на його реалізацію Президента уповноважили виборці. Але, з іншого боку, і політичні партії, які створили коаліцію, мають свій курс і підтримку його населенням. І це об’єктивна суперечність двох курсів. Саме тому логічним, із політичної точки зору, було б проведення одночасних парламентських і президентських виборів з метою звести курс, оскільки Президент інтегрований у систему виконавчої влади. Провівши вибори разом, ми знімемо цю суперечність. У такому випадку вже не буде важливо, чия квота, скажімо, міністра оборони, тому як курс буде єдиним і, за великим рахунком, команда також. Це логічно з точки зору політологічної науки й з точки зору практики тих країн, на які ми завжди орієнтуємося, тобто, країн із розвиненою демократією. Якщо в Президента, який заявляє про те, що діє від імені українського народу, є впевненість у підтримці населення, я вважаю, проблемою дострокові президентські вибори для нього не стануть. Кравчук свого часу на це пішов і фактично врятував країну від громадянського протистояння. — А референдум щодо НАТО як прив’язується до виборів? — Непроведення референдуму щодо НАТО є ще одним порушенням Конституції з боку Президента, тому що під час проведення плебісциту зібрано понад чотири мільйони підписів, у той час, як потрібно три мільйони... — Юрію Романовичу, озвучте чітку позицію: Партія регіонів за НАТО чи проти. Складається враження, що ви прикриваєтеся референдумом, щоб відстрочити питання євроатлантичної інтеграції України. — Позиція Партії регіонів така: питання НАТО необхідно вирішувати тільки за підсумками всеукраїнського референдуму. Ми чудово розуміємо, що велика частина жителів сходу країни не підтримують ідею вступу України в НАТО, але, разом із тим, більшість жителів заходу, навпаки, є активними прихильниками НАТО. Адже ми Партія регіонів, а не окремого регіону. Саме тому ми заявляємо, що ця серйозна дискусія може вирішитися після проведення референдуму. Ініціювання референдуму відбулося, підписи зібрані, але, на жаль, Президент, який, згідно з Конституцією, зобов’язаний призначити референдум, не виконує свою функцію. — На ваш погляд, громадяни досить інформовані про НАТО? У бюджеті є кошти на роз’яснювальну роботу з цього питання з населенням? — У бюджеті України окремим рядком передбачені кошти на проведення інформаційної кампанії щодо НАТО. І ці кошти, до речі, обчислюються мільйонами гривень. До речі, низка народних депутатів від коаліції, у числі яких і я, неодноразово відвідували Генеральний штаб НАТО. Ми проводили й проводимо дискусії з представниками тих країн, які недавно стали членами НАТО, для того, щоб отримати максимальний обсяг інформації і донести її до населення України. Більше того, усіх прихильників НАТО ми закликаємо, щоб вони також, не спотворюючи, доносили цю інформацію людям. — Недавно спікер ініціював введення мораторію на вуличні акції. Разом із тим ви перші вивели людей на Майдани... — Почекайте, по-перше, парламент звернувся до українського народу з метою донести свою позицію, яка полягає в тому, що нині фактично відбувається руйнування парламентаризму в країні. По-друге, ми закликали населення зайняти активну громадянську позицію, при цьому не провокувати протистояння. І вийти на Майдан — це ініціатива самих людей. Чи є серед них провокатори? Є. Я особисто був свідком, коли до мене підійшли кілька осіб і попросили включити їх до складу миколаївської делегації. Пізніше виявилося, що це були свідомі провокатори. Я не виключаю, що це все організовують відомі люди, і не виключаю, що камери, які це знімають — це цинічна спроба викликати недовіру до того, що зараз відбувається на Майдані. Я не знаю, яким чином здійснюється організація життєдіяльності наметових містечок і так далі. Напевно, проводиться централізоване харчування, і це нормально. Ми й надалі підтримуватимемо людей, організовуючи їхній побут, і годуватимемо, у тому числі. Однак можу твердо заявити, що нинішній Майдан не є комерційною миттєвою акцією. — До коли триватимуть акції протесту представників коаліції? — Це громадянська позиція людей, які стоять на Майдані, і як довго вони висловлюватимуть її, потрібно запитати в них. Я припускаю, що люди стоятимуть доти, доки не відчують, що припинилося порушення Конституції та законів. На мій погляд, рішення Конституційного Суду має поставити крапку, оскільки воно дасть чітку відповідь громадянам, хто має рацію, а хто винен у цьому конфлікті. — Представники коаліції ініціюють відставку міністра оборони. Невже його висловлювання про те, що він підкорятиметься лише указам головнокомандуючого, послужило підставою для порушення цього питання? — Міністр, як і кожен громадянин, має керуватися, по-перше, Конституцією, по-друге, законами України і, лише по-третє, указами Президента. Я не виключаю, що його висловлювання неправильно витлумачили, оскільки зараз емоції впливають на всіх, у тому числі й на пана Гриценка. Однак сказане ним було розцінене як готовність ігнорувати Конституцію і закони, а підкорятися лише указам Президента. Йому запропонували прийти до парламенту і пояснити свою позицію. Він це проігнорував. Але, разом із тим, я переконаний, що рішення про перебування на посаді міністра оборони базуватиметься, насамперед, на підставі дій, а не слів. Ми подивимося, як діятиме армія, тоді стане зрозумілою і позиція міністра. — До речі, про армію. Президент двічі за півтора тижні збирав у себе керівництво силових структур. Під час цих зустрічей постійно лунають заяви про неприпустимість втручання силовиків у політичне протистояння. Однак представники коаліції щодня говорять саме про такий сценарій, заявляючи про танки, які ніби може задіяти Президент. Це що, манія переслідування або, навпаки, підбурення гаранта саме до таких украй радикальних дій? — Чому ми про це говоримо? А якщо нічого немає і не буде, то навіщо їх двічі за тиждень збирати? Ви говорите про те, що вам дозволяють чути, але ж ви не знаєте про те, які доручення даються після того, як журналісти йдуть. Ви не знаєте, хто це координує і яку роль у цьому відіграє пан Балога, і як видаються снайперські гвинтівки представникам «Альфи». Якщо не існує проблем із порушенням Конституції, навіщо до суддів КС приставляти озброєних людей? — Протягом поточного пленарного тижня представники коаліційних фракцій депутатського корпусу розглянули і проголосували низку законопроектів. Скажіть, чи є сенс їх приймати, якщо Президент накладає на них вето, оскільки у СП Раду називають нелегітимною? Це що, гра на публіку? До речі, ваш колега по фракції Тарас Чорновіл заявив, що якщо Віктор Ющенко не підпише ці закони, це зробить спікер. Адже, якщо дотримуватися такої логіки, можна дійти до абсурду... — Знаєте, з цього приводу Конституція чітко говорить, що парламент — це єдиний законодавчий орган. У Конституції зазначається, що, ухваливши закон, Верховна Рада направляє його Президенту, який протягом двох тижнів повинен або підписати його, або повернути його до парламенту, фактично використовуючи право вето. І якщо протягом двох тижнів Президент не підписує закон і не повертає його до ВР, це має зробити голова парламенту. Тепер щодо висловлювання новоявленого юриста пана Балоги, який заявляє, що Верховної Ради зараз немає. Я пропоную Балозі прочитати 90-у статтю Конституції України, в якій чітко вказано, що навіть якщо видано указ про дострокове припинення повноважень ВР, статус парламенту не змінюється до початку першої сесії парламенту наступного скликання. Отже, зараз Верховна Рада, приймаючи закони, реалізує ті повноваження, які на неї як на вищий законодавчий орган покладені, оскільки в Україні діє правовий принцип безперервності влади. Не може бути так, щоб яка-небудь із гілок влади не діяла. — Прокоментуйте позицію керівництва Мінфіну, яке нещодавно заявило, що не виконуватиме рішення РНБО, відповідно до якого передбачається виділення коштів на проведення дострокових виборів. Це законно, конституційно?.. — І логічно (сміється). Міністерство фінансів сьогодні не має права виділяти кошти з бюджету іншим чином, крім як відповідно до закону про бюджет. Для того, що б ці кошти були виділені, необхідно в парламенті ухвалити зміни до закону про бюджет. Жодне рішення РНБО, яке формулюється указом Президента, не має вищої юридичної сили, ніж закон. І тому, видавши указ про розпуск парламенту, який викликає сумніви щодо його конституційності, РНБО приймає рішення про фінансування виборів на підставі цього указу, що також викликає сумніви. Таким чином не можуть бути реалізовані ці укази і постанови, оскільки закон має вищу юридичну силу. Існує певна ієрархія: найвищу юридичну силу має Конституція, далі за своїм юридичним статусом іде закон, і лише потім указ Президента. Тому пан Азаров, як законослухняний представник уряду, просто змушений був пояснювати нашим колегам, що він не має права це робити. — Секретар РНБО пан Гайдук думає інакше. Зокрема, він зазначив, що в ситуації відмови уряду виконувати указ Президента повинні розбиратися правоохоронні органи. — Я переконаний, що заяви подібного змісту можна розцінювати як тиск на членів уряду, мовляв, якщо ви не зробите, ми вас посадимо. — Скажіть, звідки у вас стільки впевненості в тому, що КС ухвалить рішення на користь коаліції? — До речі, я вам відверто скажу: рішення Верховного Суду 2004 року притягнуте за вуха. Абсолютно нічого спільного з правосуддям той процес не мав. Це була легітимізація політичного рішення. А ми не хочемо сьогодні аналогічного прецеденту, тому що це дуже небезпечно. Сьогодні Президенту Ющенку не подобається Верховна Рада, він її розпускає, завтра парламент не сподобається президенту Іваненку і він розпустить його, післязавтра комусь ще. Це небезпечна тенденція, оскільки таким чином знищуються безпосередньо основи демократії. Верховна Рада — це незалежна гілка влади. Президент не має права втручатися в її діяльність, оскільки розподіл влади базується на конфлікті інтересів, на принципі стримування і противаг. Саме тому ми спокійні щодо КС. У нас залізобетонна позиція. Це позиція, яка базується не лише на праві, але й на здоровому глузді. — Як ви вважаєте, якщо КС визнає указ неконституційним, опозиція повернеться до сесійної зали, і чи реально після всього, що сталося останнім часом, розпочати все з чистого аркуша? — А куди ж вона поділася, опозиція? Усі ми тут, у Києві (сміється). Щоправда, сьогодні спостерігається заочне опонування один одному. А ми пропонуємо перенести цю дискусію в публічну і правову площину. Як? За допомогою публічного, з трансляцією на всю країну засідання Конституційного Суду. Давайте публічно продемонструємо не емоції, не звинувачення в тому, хто бандит, хто зрадник, хто Іуда, хто борець за щастя українського народу. Давайте апелювати правовими позиціями, отримаємо рішення суду і підкоримося цьому рішенню. Коаліція заявила про те, що підкориться рішенню КС, але, на жаль, ми не почули висловлення такої ж чіткої позиції з вуст Президента і опозиції, а це дуже тривожний сигнал. І я дуже сподіваюся, що апеляція до демократії, до духу Конституції не виявиться лише цинічною спробою захопити владу. — Скажіть, чому деякі ваші прихильники стоять на Майдані з прапорами РФ? Та й взагалі, чому найбільша фракція в парламенті Партії регіонів, коли її називають проросійською, не доводить, що це не так? — Ну, по-перше, я сьогодні був на Майдані і не побачив там жодного російського прапора, в той час як українських там було понад 200. По-друге, якби Партія регіонів не прагнула і не була зацікавлена в збереженні єдності української нації, то, вважаю, не було б кроків Януковича в 2004 році, направлених на розв’язання конфлікту, не було б і зараз кроків Януковича назустріч Ющенку. Саме проукраїнська позиція Партії регіонів і є єдиною гарантією і надією того, що Україна не буде розділена.