Для политиков – пиар, для нас – пустые обещания

Автор: Виктор Ткаченко (Киев), независимый журналист, к. и. н.

09.07.07 11:44

19853

Для политиков – пиар, для нас – пустые обещания

Уже кілька місяців поспіль на телебаченні й радіо крутять політичну рекламу — так звані ролики з соціально-політичним підтекстом. Першими заявила себе так звана “Самооборона” на чолі з екс-міністром-міліціонером Юрієм Луценком. Якоїсь різкої реакції на цю рекламу з боку численних недоброзичливців не було. Йому закидали лише те, що безпардонно використовує начебто адмінресурс. Мовляв, працює радником Президента і за рахунок своєї посади розкручує себе й нову політичну силу, а водночас піарить і свого хазяїна. Тож Луценко негайно звільнився з посади, щоб не злити своїх візаві. Невдовзі галаслива колотнеча навколо “Самооборони” якось сама собою вщухла. А ось кілька днів на тому ж радіо й телебаченні — нова піар-акція. “Акценти Президента” це дійство зветься. Вона була започаткована одразу після нових ініціатив Президента, оголошених перед спудеями й викладачами знаменитої Острожської академії. Та облишмо обговорювати законність цієї акції. Врешті-решт Президент має таке право. Адже він Ґарант спокою, добробуту та свобод нашого народу. Натомість з боку противників Президента блискавично зреагували. Першими не на жарт обурилися «регіонами». Мовляв, Ющенко зі своєю партією безсоромно піариться! А ми що — не білі? Тож Партія регіонів на чолі з Прем’єр-міністром Януковичем, а також БЮТ з чарівною леді Ю. на чолі також запускають свої політичні ролики. Тільки “Самооборону” з її чільниками раптом чомусь не чути в ЗМІ. А проте вона нікуди не зникала, адже діє вже узгоджено та злагоджено з “Нашою Україною”. Ви запитаєте — ну й що ж тут, мовляв, такого дивного? Передвиборча ж кампанія розкручується на повну котушку. Але ж офіційно ніякої кампанії ще нема. Отже, відверто порушується Закон про вибори. Дочасні вибори аж 30 вересня, і згідно Закону передвиборчі перегони розпочнуться за два місяці. Тож як кваліфікувати ці рекламно-політичні акції? А ніяк! Бо в нас давно узаконено ...беззаконня. Ще з того часу, як з’явилися раптом на пустому місці перебіжчики з опозиційних фракцій у нашому парламенті, які не задарма, звичайно, переходили на бік коаліції. І пішло-поїхало! Тут несподівано взялися шельмувати опозицію в парламенті. Їхні ініціативи, проекти законів почали відверто ігнорувати і навіть не брати до уваги. Наче й нема вже цієї сили в парламенті. Ті в свою чергу ігнорують проекти законів, розроблених коаліцією. Блокують усе, що можна й не можна. — Ага, ви так! Тоді, будь ласка, взагалі без вас обійдемося, — заявила хутенько коаліція — регіонали, соціалісти й комуністи. Ось наберемо до травня 300 депутатів — отоді буде лафа — розділяй собі та владарюй (привселюдні заяви спікера-соціаліста Мороза)! Жодні опозиціонери, жодні президенти після такого не страшні. Захочемо — ліквідуємо президентську посаду (численні заяви з вуст Симоненка та інших комуністів) або вибиратимемо його парламентом. Що для нас народ? Так, звичайнісінький електорат, якому локшину на вуха перед виборами можна легко навішати — все проковтнуть... У парламенті набирають обертів нові метаморфози, що загрожують остаточним колапсом. Ось тут і урвався терпець у нашого Президента, якому закидали з усіх боків, що він і м’якотілий, і безпорадний, і бездарний, і ...таке інше. Навіть з боку його прихильників з’явилися незадоволені. Його рейтинг катастрофічно падав. І впав до непристойної позначки. А тут, як грім серед ясного неба, Указ Президента про розпуск Верховної Ради від 2 квітня!.. Це миттєва і своєчасна реакція Ґаранта нашої Конституції на незаконне формування фракцій та відверту політичну корупцію в парламенті. В стані коаліції заволали, мовляв, Президент не має права розпускати парламент, порушено як мінімум 90-ту статтю Основного закону, де чітко прописано, у якому разі розпускати слід і таке інше... Тож Верховна рада проігнорувала указ не без активної допомоги та відверто антиконституційних дій спікера Мороза і продовжувала свою роботу, спритно штампуючи закони в фантастичній прогресії, наче млинці на сковорідці. Це дійство відбувалося без опозиції, яка згідно чинного Указу, не брала участі в засіданнях недієздатного парламенту. Далі події розгорталися, як у калейдоскопі — черговий удар по опозиції: виходить з фракції “Наша Україна” майже вся команда Кінаха і приєднується до коаліції, а самого Кінаха призначають віце-прем’єром, перемовини коаліції з опозицією, більше схожі на перетягування каната. Президент видає ще один Указ. Конституційний суд, де мали розглядати конституційність першого указу, недієздатний через свою надмірну заполітизованість. Чергові домовленості Ющенка з Януковичем і Морозом. Штурм Генеральної прокуратури на чолі з головним міліціонером — міністром-соціалістом Цушком, перепідпорядкування командування внутрішніми військами Президентом і як результат — звинувачення його в підготовці перевороту та узурпації влади тощо. Нарешті домовленість про позачергові вибори 30 вересня за умови складання повноважень 151 депутата-опозиціонера. Умова навіть перевиконана з боку опозиції. А на фоні цього керованого хаосу — узаконене беззаконня, що інспірується в стінах парламенту. Слава Богу, розпущений і недієздатний парламент “пішов” таки на канікули. Проте грізні погрози відновити позачергову сесію ще лунають з уст екс-спікера Мороза... Наостанок кілька слів про політичну рекламу та власне про її зміст. Якщо в згаданих “Акцентах Президента” нема й натяку на войовничу агресію, а лише констатація ситуації в країні й розставлені чіткі та вельми реальні напрямки виходу з кризи, в іншому рекламному ролику бютівців також не відчувається чогось такого аж занадто агресивного й лише розкриваються справжні причини кризи та й тональність, притаманна минулорічним предвиборчим перегонам, дещо змінилася на нейтральну, то реклама Партії регіонів, навпаки, побудована на відверто неприкритій агресії безпосередньо проти Президента, а це, вважайте, неповага до населення принаймні половини країни, яке за нього голосувало в 2004 році. Тобто звичайний чорний піар і намагання якомога більше очорнити свого опонента. Отже, минулі уроки й помилки так і не були враховані регіоналами. Особливо образливі слова: “...лідери збанкрутілої помаранчевої революції”. Це відвертий натяк на реванш антиукраїнських сил, проти яких мільйони людей постали на Майдані 2004 року. А головне, на фоні нашого зубожіння не без допомоги самої ж правлячої коаліції, що править у країні вже понад рік без наявної програми уряду, без прозорих дій, використовуючи ручні адміністративні механізми в умовах існуючого ринку, знов пусті обіцянки, обіцянки, що тільки команда Януковича здатна на манну небесну для нас. Хіба що не обіцяють покращення життя вже сьогодні, як обіцяли на початку минулого року. Боюся, з такою рекламою регіонали далеко не заїдуть, а комуністи, навпаки, дещо додадуть. Що світить соціалістам, ніхто не береться прогнозувати... Отже, піар з обох боків сиплеться на наші бідні голови, тільки він тепер з двох кольорів – принаймні нетральний і чорний, що не додає нам впевненості у світле майбутнє для нашої молодої держави. Проте не втрачаймо надій…