"Русский вопрос" как тест для украинских политиков

Автор: Алексей Перепелица, инженер (Киев)

20.02.07 12:38

106346

"Русский вопрос" как тест для украинских политиков

Степан Бандера писав: "Як по московському боці немає інших діючих сил, тільки імперіялістичні, що найбільш ворожо ставляться до визвольних змагань України й інших народів, так само з нашого боку супроти них може бути тільки одна постава: відпір і боротьба. Боротьба з Москвою, з большевизмом і з кожною іншою формою її загарбницького імперіялізму, аж до повного визволення, поки московська нація не виречеться своїх намагань поневолювати Україну й інші народи та не погодиться жити з ними в мирних взаєминах, на засаді пошанування самостійности і всіх прав кожного народу. А до того часу, поки в московському таборі не виступлять неімперіялістичні сили з такою програмою і не почнуть діяти по лінії позитивного ставлення до головних цілей визвольної боротьби України й інших поневолених народів — доти не може бути спільної мови з жодними московськими чинниками". Багато пройшло років, нема вже Совєтського Союзу, йде 16-й рік існування незалежної України, але питання залишилося на порядку денному. Росія як була, так і залишається тоталітарною імперією. Багаторічний геноцид чеченського народу, придушення національних рухів всередині Росії, брутальни випади проти Грузії не залишають в тому жодних сумнівів. Може, стала дружньою політика Росії відносно України? Провокація на Тузлі, постійні намагання втрутитися у внутрішньоукраїнські справи, агресивна риторика в російських ЗМІ не дають підстав так думати. Утиски українських громад в самій Росіїї, вбивства активістів – сучасна практика російської влади. Без жодних сумнівів, Російська імперія, яка зараз має назву Російська Федерація, - ворог українців, які мешкають в Україні та за її межами. Тому будь-якого українського політика дуже легко перевірити на питанні “Як ви бачите відносини з Росією?”. Якщо почне розпатякувати про “братню дружбу”, про “взаємовигідні стосунки”, про газ, користі з такого політика для України може бути небагато. Тільки шкода. Бо він – або свідомий зрадник, “агент Москви”, на якого на Луб’янці є відповідна “папочка”, або “малорос” з комплексом “молодшого брата”. Так звана “газова залежність” України від Росії – цілковита брехня. Україна настільки залежна від російського газу, наскільки Росія – від транзиту по українській трубі до Європи. За те, що транзитний потенціал України не використовується на її користь – мусимо “дякувати” тільки нинішній зрадливій українській владі. Звісно, не йдеться про те, щоб завтра розпочати війну з москалями. Зараз боротьба точиться навколо енергоресурсів, джерел їх видобування та шляхів транспортування. От і треба всерйоз займатися питанням демонополізації їх постачання в Україну, а не розводити роками теревені на цю тему. Скільки вже можна продавати державні інтереси України за дрібні московські шеляги? Нам плюють в обличчя, а ми облизуємося й дякуємо. Хто не може, або не хоче ставити Москві неприємні питання (бо ж “русскіє могут обідється”) та відстоювати українські національні інтереси, а вони з інтересами Москви співпадають дуже мало, хай йде з політики, розводить бджоли, квіточки. Підмітає вулиці, врешті-решт. Може, там з нього для України буде більше користі.