Я вважаю, що міністр сільського господарства знаходиться на своєму місці. Він хоче, щоб українці споживали якісні продукти харчування, вирощені в Україні. Баранівський стоїть на позиції, що українці здатні забезпечити себе всіма видами продуктів харчування, маючи найкращі чорноземи в світі. Для цього потрібна політична воля уряду і підтримка сільського господарства з боку держави.
Щодо Сергія Терьохіна, то він поставив собі за мету приєднати у цьому році Україну до СОТ. Детальних економічних розрахунків, щодо позитивного чи негативного ефекту від вступу України до СОТ, для національної економіки мінекономіки не подало до ВРУ під час голосування законів.
Якби ми прийняли ті закони в тому вигляді як вони були направлені до парламенту, то в Україні після вступу до СОТ було б, як мінімум, 3 млн. нових безробітних.
Не дивлячись на те, що частина законів пройшла, але вони пройшли вже зовсім в іншому вигляді, ніж подавалися. На доопрацюванні в комітетах законопроекти були суттєво змінені в напрямку захисту національного товаровиробника.
Жорстка позиція соціалістів пов’язана не з упертістю чи протидією щодо вступу до СОТ. Ми вважаємо, що Україна повинна інтегруватися до світових економічних організацій, жорстко відстоюючи інтереси національного товаровиробника.
Який сенс вступу України до СОТ на умовах Киргизстану чи Молдови? Вони здали всі позиції. Фактично, їх економіка розвалена імпортом з сусідніх держав. Хто в цьому зацікавлений? Селянин? Ні. Чи може робітник, що працює на підприємстві? Теж ні.
Позиція СПУ полягає в тому, щоб кожен мав стабільну роботу і достойну заробітну плату. Це можна забезпечити лише тоді, коли є національне виробництво. А якщо хтось хоче на два-три місяці ввезти якийсь дешевий імпорт, збити ціни і провести виборчу кампанію, а потім трава не рости, то це інша справа. Ми не можемо політичний, партійний чи ще якийсь інтерес ставити вище національного. До речі, я це б рекомендував і іншим робити.