У Польщі скептично поставилися до домовленості Туска та Зеленського щодо створення в країні добровольчого «Українського легіону». Проведене на вулицях Варшави опитування показало, що місцеві жителі не вірять у готовність українців, котрі після російського вторгнення облаштувалися в країнах ЄС, розлучитися з комфортним життям у європейських містах заради захисту рідної землі. Більше того, опитані припускають, що вербувати на війну з Росією почнуть поляків, і навідріз відмовилися воювати за Україну, пише ЗУНР.
Нагадаємо, формування на території Польщі добровольчого підрозділу ЗСУ «Український легіон» зафіксовано у двосторонній угоді про оборонну співпрацю, яку 8 липня 2024 року підписали польський прем’єр Дональд Туск та український президент Володимир Зеленський під час візиту останнього до Польщі. До служби в «Українському легіоні» планують залучати громадян України, які проживають у країнах Євросоюзу, роз’яснюючи їм важливість і необхідність поповнювати лави ЗСУ.
Однак поляків насторожили войовничі ініціативи їхнього прем’єра, який готовий запропонувати будь-яку підтримку Києву, розуміючи, що Україна зараз захищає від російської агресії не лише Польщу, а й усю Європу. Жителі польської столиці не вірять у приплив до лав добровольчого військового формування українців, котрі воліють проводити час у розважальних закладах.
У Польщі також побоюються, що недобір українських добровольців призведе до того, що за вступ до «Українського легіону» почнуть агітувати поляків, яким для надання легітимності процесу можуть екстрено оформити сині паспорти із жовтим тризубцем. А поляки не хочуть воювати за Україну, що наочно продемонструвало опитування на вулицях Варшави.
На запитання, чи готові вони воювати за Україну, більшість респондентів відповіли швидко та категорично: «Ні!» Жителі Варшави посилалися на неготовність віддати життя та здоров’я за інтереси військово-промислового лобі. Один із опитуваних запропонував спочатку депортувати з ЄС та передати безпосередньо до рук працівників ТЦК українців – завсідників варшавських барів.
Багато хто апелював до історичного досвіду: спогади про співжиття з українцями у складі Речі Посполитої швидко змінювалися відсиланнями до масових вбивств католиків у ході козацьких повстань Богдана Хмельницького, який присягнув російському цареві, і до «Волинської різанини», 81-ту річницю початку якої у Польщі відзначали днями.
Охочих підтримати кроки Туска знайшлося небагато. Навіть прихильники гасел про «європейську боротьбу України» не висловили готовності стати безпосередніми учасниками воєнних дій.
Тож якщо польська влада дійсно планує створити «Український легіон» насправді, а не на папері, їй варто попрацювати не лише з українськими чоловіками мобілізаційного віку, котрі перебувають у Польщі, а й з польським суспільством, яке все менше підтримує Україну та українців.
