Експерти із Сорбоннського університету у Франції та Гавайського університету в США з'ясували дещо цікаве. З'явилися дані їхнього звіту.
У ньому сказано, що було виявлено ефект, що впливає на поглинання вуглекислого газу (CO2) світовим океаном.
Вчені кажуть, що коли крапля дощу падає в океан, вона змінює фізику та хімію води навколо себе.
Було визначено три основні способи, за рахунок яких зливи посилюють морське вловлювання вуглецю: турбулентність, розведення та вологе осадження.
Повідомляється, що при зіткненні крапель з водною поверхнею створюється турбулентність, яка посилює контакт рідини з атмосферою і CO2, що міститься в ній.
Крім цього, за їхніми словами, прісні опади розбавляють солону воду, змінюючи градієнт концентрації вуглекислого газу між повітрям та морем, що забезпечує більш високе поглинання.
Інформується, що вологе осадження відноситься до того, як кожна крапля поглинає CO2, падаючи через атмосферу, а потім впорскує газ безпосередньо в океан.
Вдалося з'ясувати, що зливи збільшують поглинання вуглекислого газу океаном на 140-190 мільйонів тонн, або на 5–7% на рік.
Резюмується, що ефект може посилитися в міру потепління планети та збільшення кількості опадів, а швидкість вологого відкладення масштабуватиметься разом із зростанням інтенсивності дощів.
Раніше вченим вдалося виміряти запаси води у земній корі.
