Владика не зміг більше терпіти приниження Його Святості та брехню молодих архієреїв, що дорвалися до влади.
Митрополит Білгородський і Обоянський Іоасаф виступив з відкритим зверненням проти спроб усунути Святішого Філарета від управління ПЦУ і про необхідність зміни її Статуту. При цьому він звинуватив ряд ієрархів в обмані, а також висловив розчарування ходом підготовки до Об’єднавчого собору і подальшим розвитком подій. Митрополит Іоасаф також глибоко стурбований невизначеністю статусу церковних структур в діаспорі, а також «знущанням» членів Синоду над Патріархом. Відповідну заяву Владика розмістив на своїй сторінці у «Фейсбуці» 2 квітня.
Зокрема, колишній Екзарх УПЦ КП в Росії митрополит Іоасаф вважає нинішній порядок формування Священного Синоду, який був нав’язаний греками і прописаний в Статуті, неканонічним та несправедливим: через це Предстоятель має можливість підібрати у Синод таких осіб, які ухвалять потрібне йому рішення, — пояснив ієрарх.
При цьому, за зверненням Владики, відповідальність за позбавлення патріарха Філарета права бути обраним на пост Предстоятеля ПЦУ лежить на молодих ієрархах, які вели переговори з греками «втемну», до останнього моменту тримаючи інших в невіданні. Йдеться про митрополита Епіфанія (Думенка), архієпископів Євстратія (Зорю) та Агапіта (Гуменюка). У результаті навіть сам патріарх Філарет побачив проект статуту ПЦУ тільки за дві години до його прийняття на Об’єднавчому соборі.
Крім того, саме молоді архієреї на догоду Банковій і Фанару обманом умовили єпископат УПЦ КП підтримати в якості єдиного кандидата в Предстоятелі об’єднаної церкви недосвідченого митрополита Епіфанія, який не користувався довірою у ієрархів. Саме вони давали брехливі обіцянки про швидке проведення Помісного собору для розв’язання усіх спірних питань, включення в Статут «тимчасової глави», яка закріпила б пожиттєво повноту внутрішньої влади в ПЦУ за Його Святістю Філаретом, який управлятиме церквою разом з Епіфанієм.
Повіривши запевненням «парламентерів» і чуткам, що розпускаються ними, про те, що вимога переходу православних громад в діаспорі до Вселенського патріархату на ділі виконуватися не буде, учасники Об’єднавчого собору 15 грудня прийняли той Статут, який їм пропонувався, і в якому чорним по білому написано зовсім протилежне.
Владика Іоасаф заспокоював себе «складністю моменту» і надією, що все проясниться, але на своє розчарування замість синергії молодості та мудрості у новоствореній Помісній українській церкві побачив лише наполегливе небажання митрополита Епіфанія співслужити з Патріархом.
Отримавши томос і посох, Блаженніший навіть не поминав його за Богослужіннями — чи варто дивуватися, якщо Патріарха Філарета не скрізь поминають на місцях! «Чому ні слова про Патріарха, вже йому-то перша вдячність, саме він своєю працею виростив Церкву, та і самих архієреїв теж він виховав!» — дивувався митрополит Іоасаф під час перших урочистих заходів після набуття автокефалії, на яких дякували усім: самому Епіфанію, патріархові Варфоломію, Порошенку, Гройсману, Парубію, екзархам Вселенського патріархату — але тільки не Філарету.
Ба більше, молоді архієреї, що вводяться Предстоятелем до складу Синоду, демонстрували неповагу і навіть хамство до Святішого. Вже на першому засіданні Св. Синоду митрополити Симеон (Шостацький), єпископ Герман (Семанчук) і митрополит Макарій (Малетич) вимагали відібрати у Патріарха право керувати столичною єпархією, і тільки після того, як Філарет пригрозив піти з засідання та звернутися із заявою до громадськості, Його Святість затвердили в якості керуючого парафіями Києва.
«Де брехня, там присікається Божа Благодать. І все, зроблене на основі брехні, неправди, не має сили в Церкві, а є, за словами Отців Другого Вселенського Собору про Максима Кініка — нікчемним», — нагадав митрополит Іоасаф (Шибаєв) у своєму зверненні, а також закликав молитися за патріарха Філарета: «Всеукраїнська паство Святішого Патріарха Філарета, моліться старанно Богу про свого Патріарха! Пам’ятайте про те, що тільки й тільки його зусиллями ми маємо свою, тепер уже офіційно визнану Церкву!».
Варто зазначити, що раніше 2 квітня інший Іоасаф (Василиків) — митрополит ПЦУ Івано-Франківський і Галицький, — виступив проти пропозиції патріарха Філарета щодо перегляду Статуту. У своїй замітці на сайті «Київське православ’я» він зазначив, що навіть у разі провалу Об’єднавчого собору УПЦ КП вже не залишилася б колишньою, оскільки єпископи більше не хочуть бути мовчазними виконавцями й не погодяться з реанімацією старої структури. Водночас, визнавши, що єпископат заплющив очі на «деякі порушення» при скликанні нинішнього складу Синоду, Владика звинуватив прихильників зміни Статуту в спробі відновити в ПЦУ радянську систему управління зразка «митрополитбюро». Крім того, на відміну від патріарха Філарета, Владика Іоасаф (Василиків) заявляє, що внесення коректив в Статут ПЦУ призведе до нового розколу і відкликання Томосу.
Можна сказати, маємо конфлікт двох поколінь церковних еліт на ґрунті розбіжностей щодо того, який статут кращий. Молоді цілком задоволені чинним статутом, який був написаний за грецькими зразками і який не можна змінити, але можна виконувати на власний розсуд. А старше покоління виступає за збереження традицій і наступності шляхом бережіння ролі Почесного Патріарха Київського і усієї Русі-України — і, ймовірно, вважало за краще б дотримуватися всіх вимог такого статуту, який в принципі можливо змінити.
