Стенограмма передачи «Утренний гость» («Радио-Эра»), с участием лидера депутатской группы Народного блока Литвина Игоря Шарова.
Ведучий: З відомих причин хотілося б цю розмову присвятити переважно економічній складовій. Підсумки соціального розвитку України розглядав день тому на розширеному засіданні уряд. Враження достатньо суперечливі. Чи не найбільшою мірою всі економічні плюси і мінуси зосереджені в проекті державного бюджету, ухваленого поки що у першому читанні. Проте, судячи з усього, сторони продовжують наполягати на своєму. Цілком можливо після сьогоднішнього розширеного засідання уряду, присвяченого розгляду бюджетного проекту, ситуація покращиться. І нагадаю вихідні позиції. Фракція Народної партії, так само як і ваша фракція, яка на момент голосування носила назву фракція політичної партії „Вперед, Україно!”, підтримала цей документ. Яких сюрпризів ви очікуєте від уряду?
Ігор Шаров: Дякую за запитання. Дійсно ми, за рішенням нашої депутатської фракції і за рекомендацією лідера нашої партії і лідера парламенту Володимира Литвина, прийняли рішення про позитивне голосування з огляду на те, що парламент зобов’язаний щорічно приймати бюджет і навіть з огляду на те, що цей бюджет має бути особливим зважаючи на майбутні парламентські вибори. Ми для себе прийняли рішення про те що однозначно голосуємо, але ставимо чотири вимоги перед урядом для врахування наших позицій. А саме: збільшення асигнувань на місцеві бюджети, збільшення асигнувань на сільське господарство, фінансування стосовно вимог закону про так званих „дітей війни” і збільшення фінансування вугільної галузі в частині заробітної плати. З огляду на ці речі ми підтримали і висновки бюджетного комітету, і ті політичні сил, що були солідарні з нами, підтримавши проект державного бюджету на наступний рік.
Ведучий: І Все-таки моє запитання в силі – сюрпризи від уряду, очікуєте ви їх?Ігор Шаров: Ви знаєте, різні завдання сьогодні і в уряду, і в парламенту. З одного боку, є розуміння того, що уряд може виконувати фінансовий документ і не маючи бюджету на наступний рік, але парламент зобов’язаний зробити все щоб бюджетний закон був проголосований. А ті нашарування, які сьогодні носять деякі політичні аспекти (це є проблеми з огляду на майбутні вироби), цей процес також спостерігається в основному у стінах парламенту. Бо кожен народний депутат, кожна політична фракція та кожна політична партія намагаються зробити все щоб розширити соціальну базу в частині збільшення фінансування. З огляду, знову ж таки на майбутні парламентські вибори.
Ведучий: Що ж, це хороше, природне бажання, яке вітають у своїй масі громадяни...Ігор Шаров: Але уряд, в особі міністерства фінансів, робить все щоб відстояти ті основні постулати, які він подав до парламенту відповідно до термінів, відповідно до бюджетної резолюції.
Ведучий: Ігорю Федоровичу, давайте поглянемо на підсумки соціально-економічного розвитку України в контексті спільної відповідальності уряду та парламенту. Критикувати, як відомо, завжди легше, а ось нести спільну відповідальність – значно важче. Як ви вважаєте, парламент теж має відповідати за те, що ми маємо в економіці, оскільки саме Верховна Рада підтримала і першого прем’єра (Юлію Тимошенко), і другого (Юрія Єханурова), підтримала і програму дій влади („На зустріч людям”, тепер, до речі, і не відомо що ж з тією програмою)... Ігор Шаров: Ви знаєте, під час бесіди з Юлією Тимошенко, коли вона проводила консультації у політичних групах і партіях у ВРУ, я особисто, і мої колеги мене підтримали, поставили їй запитання – чи вона усвідомлює, що співпраця уряду і парламенту це питання №1? Вона ствердно відповіла. Те саме запитання ми поставили Юрію Єханурову, який також проходив аналогічну процедуру у нашій фракції під час надання згоди про призначення його на посаду прем’єр-міністра України. І він також відповів, що для нього питання співпраці парламенту і уряду надзвичайно важливе. І я вам скажу, що на останньому засіданні Кабінету міністрів це питання підняв і наш лідер, голова Верховної Ради Володимир Литвин. Він зробив застереження з того приводу, що зокрема немає тієї повноцінної співпраці, немає того розуміння, що це нагальне питання, яке має бути відведене в окрему категорію. Зокрема Володимир Литвин критикував уряд за його сумнівну звичку зводити співпрацю Кабміну та Ради до банального листування. Я особисто, перебуваючи на зустрічі з прем’єр-міністром також висловив занепокоєння членів фракції, що - не в тій мірі працює уряд з Верховною Радою. Треба разом нести відповідальність, разом рухатися в напрямку розвитку нашого суспільства, зокрема в економічному. Адже попереду важливі законопроекти без яких уряд працювати не може. Тому і відповідальність спільна повинна бути, і виконання тієї програми, яка була підтримана з подання Юлії Тимошенко, коли вона очолювала уряд, і хоч уряд Єханурова вже не виставляв цю концепцію на розгляд парламенту, я думаю, що певні її пункти непогано було б прийняти до виконання.
Ведучий: Давайте будемо розглядати ситуацію далі. В умовах передвиборної лихоманки, натискаючи кнопку слід бути дуже уважним і обережним – не встигли депутати висловити підтримку суперпенсіям в плані їх кількісного обчислення, як політичні опоненти почали одразу ж використовувати цю тему для критики. Як голосували особисто ви? І взагалі, на ваш погляд, чи мають право на існування пенсії у кілька десятків тисяч гривень?Ігор Шаров: Ви знаєте, пенсії повинні бути такими, які заслужила та чи інша людина, працюючи на український народ. А щодо бюджету, тут дуже важко знайти межу того де є бюджет розвитку, а де є бюджет соціальний. Адже звісно хочеться додати до пенсій людям похилого віку, хочеться молоді додати до стипендій тощо. Але разом з тим, ми зараз хочемо сформувати бюджет розвитку, щоб держава розвивалася в частині підприємств, у сфері промислового та сільськогосподарського спрямування. Чи буде людина моральною, коли отримає ту чи іншу пенсію, то знаєте тут все залежить від критеріїв передбачених чинним законодавством. Тобто якщо особа має згідно законодавства право на таку пенсію, то вона гідна її отримувати.
Запитання від слухача.Чому ваша фракція не підтримала пропозицію про парламентські слухання щодо переселенців з Польщі в 1945-46 роках?Ігор Шаров: Я знаю це питання, але автори відповідної постанови, які пропонували це питання на розгляд, на наше запрошення до фракції, щоб дати відповідні роз’яснення, не відповіли взаємністю. Тому в зв’язку з тим, що, по суті цієї постанови для ознайомлення роздано не було, ми просто не були проінформовані ні авторами, ні секретаріатом парламенту в цілому щодо цього документу, і не знаючи про що йде мова ми не підтримали цей проект.
А щодо майбутнього цієї ініціативи – найближчим часом я зустрінуся із одним із авторів, ми з’ясуємо всі потрібні нюанси, можливо запросимо його до нашої фракції, і тоді приймемо рішення. Я думаю, що воно буде позитивним.
Ведучий: Продовжуючи болючу і неоднозначну тему пенсійного забезпечення, його обсягів, гадаю, доречним було б і розглянути ситуацію із Пенсійним фондом – його дефіцит щодалі збільшується, чи є вихід із ситуації?Ігор Шаров: Наповнення Пенсійного фонду пропорційно залежить від того як працює наша економіка. Я вже говорив, що знайти потрібно середину не в бюджеті, а саме між соціальними виплатами і бюджетом розвитку нашої держави. Якщо ми сьогодні не закладемо предмет стимулювання розвитку наших підприємств в частині законодавства, в частині бюджетного фінансування, в першу чергу від цього постраждає саме Пенсійний фонд. І тому саме цей момент є предметом наших постійних дискусій і в парламенті, і в уряді.
Запитання від слухача.Як можна в такій бідній державі не обмежувати верхню межу пенсій? У всіх державах світу соціальна пенсія невелика, а коли ти хочеш велику одержувати – роби накопичувальну пенсію, а третя – це підприємство платить. Три окремих вида виплат існує, а ми не обмежуємо одну. Як же так можна – 20 тисяч пенсія?..Ігор Шаров: Це взагалі дискусійне питання, і в нашій фракції є такий народний депутат Микола Петрович Нощенко, колишній заступник міністра праці і соціальної політики, він же член бюджетного комітету, він сьогодні опікується цим питанням, і, впевнений, найближчим часом зробить доповідь і на нашій фракції, і на фракції Народної партії. Ми будемо лобіювати це питання, щоб врахувати побажання наших виборців, а саме - в частині не обмеження, а закономірного врегулювання цих проблем. Тому що обмежити можна, але реалії на сьогодні такі, що ріст цін та промислових показників і рівень інфляції спонукає до того щоб шукати правильний вихід з ситуації.
Ведучий: Говорячи про мотивацію голосування за бюджетний законопроект у першому читанні, серед основних чотирьох пропозицій до уряду згадали і „дітей війни”. Я знаю що багато зараз уже іде непорозумінь у цій сфері, а саме фінансування цієї програми під загрозою. Яких заходів вживатимете особисто?Ігор Шаров: І наша фракція, і фракція Народної партії, і позиція Володимира Литвина все ж знайде підтримку у парламенті щоб залишити виконання цього закону в силі, тому що є надзвичайно велика категорія людей, які потребують підтримки, які пережили надзвичайно складні часи. І, я переконаний, що необхідно і надалі фінансувати цей закон, підтриманий у парламенті 300 голосами.
Запитання від слухача.Всі напрямки фінансування цього закону, який ви назвали, звичайно дуже важливі. Але ви оминули науку, яка знаходиться зараз у дуже важкому стані. Вона практично гине. Але цей закон, який ви назвали, „діти війни”, це ж дорослі люди, всі вони були в однакових умовах, тому закон цей не потрібен. Краще вже фінансувати ветеранів війни, інвалідів війни...Ігор Шаров: Я вам скажу, що коли б ви зустрілися з цією категорією громадян (а їх на прийом до мене приходить чимало), і послухали б їхню позицію, то вона дещо відрізняється від вашої. Але наша політична сила за те щоб профінансувати усіх в міру можливостей. Звичайно є бажання збільшувати виплати і на науку, і на освіту, і на ветеранів війни і праці. Немає різниці чи людині 70 років, чи 80, вони однаково хочуть їсти, хочуть жити повноцінним суспільним життям.
Ведучий: А ми не будемо забувати, що основа Пенсійного фонду – це повноцінно працююча економіка. Якраз учора Президент Ющенко повідомив що має намір підписати указ про першочергові заходи з протидії корупції серед яких – проведення економічної амністії. Ваше ставлення до цієї глобальної ідеї?Ігор Шаров: Це питання - „з бородою”. Цей указ і відповідний законопроект мав запропонувати ще Леонід Кучма та не склалося. Розробити його намагався комітет Верховної Ради з питань банківської діяльності, який очолює Сергій Буряк. Але спроба прийняти цей законопроект і врегулювати це питання не знайшла підтримки. Тому я вітаю тільки такі наміри Президента. Але мені сподобалася поправка Віктора Андрійовича з приводу того що цей указ у перспективі буде трансформований у закон, але з урахуванням того що ці гроші мають бути моральними – не зав’язаними на торгівлі наркотиками, зброєю...
І якщо Президент буде наполегливий, якщо його аргументи будуть правильними і чемними, то я впевнений, що ВРУ і зокрема наша політична сила, його підтримає.
Запитання від слухачів.Чому не можна вирішити питання по компенсації знецінених вкладів колишнього Ощадбанку СРСР за рахунок поточних платежів?Ігор Шаров: І у мене, і у моєї дружини залишилися ще студентські заощадження з 1989 року. І ми також стурбовані цим питанням. Сьогодні у Верховній Раді знаходиться більше двох десятків законопроектів, що покликані врегулювати це питання. Ми майже наблизились до вирішення цієї проблеми, сьогодні над цим працює робоча група, що з усіх цих проектів намагається зробити той, який буде відповідати можливостям економіки нашої держави.
В свое время, работая, я всегда рассчитывала потребительскую корзинку. И всегда возмущалась нормам, которые были там указаны. Это уму не постижимо! Хотелось бы, что б вы, депутаты, поинтересовались, как рассчитывалась эта корзина? Это, во-первых. А во-вторых, как можно в настоящее время, уплатив за коммунальные услуги, прожить на 350 гривен, которые мы заслужили за 40 лет работы?Ігор Шаров: Споживацьку корзину і пропозиції щодо неї готує Кабінет міністрів України, а парламент лише затверджує ті пропозиції і рішення, які пропонує уряд. Іноді ми їх намагаємося змінити, але знову-таки – виходячи з економічних реалій в державі.
