Андрей Ермолаев

Треба виходити з того, що попередні дипломатичні ешелони, які булим випущені президентом Ющенком задля забезпечення нормальних стосунків з Росією (маю на увазі в першу чергу РНБО та різні доручення по лінії Міністерства закордонних справ), не спрацювали. На сьогодні така формула дипломатії «провайдерів» в цьому напрямку не працює. Тому не випадково, що візит Литвина проходить в ситуації, коли змінюються відповідні доручення в самій президентській команді. Як на мене, цей візит з одного боку має погоджувальний характер із президентом з точки зору того, що потрібні нові ньюсмейкери, з якими може працювати Росія на перспективу. А Литвин розглядається як фігура компромісна не лише в російському напрямку, але й в цілому. З іншого боку можна розглядати і як особистий інтерес Володимира Литвина – позиціонувати себе як фігуру, на яку може розраховувати російська влада з точки зору впливу на майбутню політичну конфігурацію парламентських виборів. По суті, Литвин є фігурою толерантною, це – перше. По-друге, свого часу він розглядався, як один із ймовірних кандидатів на посаду президента, який може бути комплементарний Росії. Так не сталося, але тим не менш він залишається політиком, комплементарним Росії. Я гадаю, що ці два моменти і працювали на коритись цього візиту, який передує візитові голови уряду, що відкладається вже протягом півроку.