Катеринчук - Кирееву: Мы с тобой два берега у одной реки

Первый заместитель главы Государственной налоговой администрации Николай Катеринчук, подавший в конце прошлой недели в отставку, остается на своей должности, так как Президент еще не подписал его заявление. Сегодня в утреннем эфире украинской службы ВВС Катеринчук сказал, что подал в отставку из-за несогласия с кадровой политикой, проводимой главой ГНАУ Александром Киреевым. Она, по утверждению Катеринчука, состоит в том, что на руководящие должности в ГНАУ зачастую назначают не людей из команды Ющенко, а представителей старой власти, и в частности тех, кого многие считают ставленниками Медведчука. - Пане Катеринчук, якщо Вам не вистачило повноважень першого заступника голови ДПАУ, щоб впливати на добір кадрів, то чи означає це, що людей Медведчука лобіює сам керівник податкового відомства Олександр Кірєєв? М.К. Він їх призначає. Коли призначення лише готується та й тоді, коли він врешті їх призначає, я приходжу і кажу: подивіться, оцей чоловік, наприклад, є людиною Сергія Медведчука. Він працював з ним у Львові і опинився в Києві, коли Медведчука перевели на одну з керівних посад в Державній податковій адміністрації. Тепер колишніх підлеглих Медведчука, які тоді через невисоку професійність працювали в середній ланці, підвищують по службі. Чому це робиться і навіщо, я не розумію. Ці речі дивують мене так само, як і більшість тих людей, які розраховували, що нова влада намагатиметься передусім встановити довіру між бізнесом і податківцями. Побудувати ж довіру на таких призначеннях не можна. - Чи обговорювали ви кадрові питання з Президентом? - Так. Ми обговорювали їх, і Президент дав окреме доручення про розширення моїх повноважень, аби я мав більше можливостей впливати на кадрові призначення. Те доручення передбачало, що під кадровими рішеннями мало би стояти два підписи, тобто, і мій підпис, а не лише першого керівника. Йшлося зокрема про податкову міліцію. Згідно з законом, я – головний податковий міліціонер, але я не можу нікого ні призначити, ні звільнити, а працюю з тим матеріалом, який мені дають. На жаль, він не відповідає рівню суспільної довіри до нової влади і професіоналізму, який необхідний на перехідному етапі. Олександ Іванович Кірєєв призупинив виконання президентського доручення. Це мене дивує і це було останньою межею, за якою я не можу бачити себе в такому форматі в ДПАУ. - Про ці причини ви написали у поданні до Президента чи пояснили своє рішення так, як і всім, - бажанням залишитися народним депутатом? - Я переконаний, що Президент – мудра людина, він все бачить і розуміє. Тому я не хотів ставити його перед вибором: або Катеринчук, або Кірєєв. Я переконаний, що мій крок є логічним, а головне, що він сигналізує суспільству і президенту, що, на жаль, не все гаразд. На жаль, ми втрачаємо унікальну можливість зробити те, що від нас очікують, - швидкі і якісні реформи. Все, що ми казали на Майдані, повинно бути виконано. Якщо я не матиму можливості робити це на місці першого заступника голови ДПАУ, то я буду про це кричати. Я буду добиватися, щоб мати змогу це робити. Якщо ж я буду народним депутатом, то також захищатиму ідеали Майдану, як це робив раніше. - А чи пішли б ви з посади у виконавчій владі, якби суд не заборонив вам суміщати її з депутатськими повноваженнями? - Пішов би, бо мене не цікавить крісло заради самого крісла. Мене не цікавить і посада голови Державної податкової адміністрації. Головне, щоб там відбувалися реальні зміни. А якщо цих змін немає, то я не хочу бути причетним до того. Я хочу, щоб на це звернули увагу, ухвалили відповідальні рішення і здійснили реальні кроки. У нас ще є можливість – люди ще нам вірять. Вони ще можуть чекати, але не треба їх обманювати. - Якщо люди ще можуть потерпіти, то чому ваш терпець урвався? - Він урвався після того, як людина, (Олександр Кірєєв), що називає себе членом команди Віктора Ющенка, призупинила виконання президентського доручення, не пояснюючи нікому нічого. Після п‘ятигодинної розмови з президентом, де ми були втрьох, для мене це було шокуючою новиною, яку мені дуже важко зрозуміти. Я розумію лише одне – надалі я просто заважатиму Олександру Івановичу, бо в нього своє бачення, своя стратегія змін в ДПАУ, а в мене своя. Таке враження, що ми з ним стоїмо на різних берегах одної річки, і мостів поки що не видно. А якщо ми і намагаємося прокласти якийсь перехід, то він чомусь будується не вздовж, а впоперек цієї річки. Я переконаний, що особистого тут нічого немає – Олександр Іванович – прекрасна людина, прекрасний фахівець і аналітик (дай боже всім розумітися так в економіці), але ж не все можна будувати виключно на цифрах. Є ще й людські відносини, на які треба звертати увагу. Я не погоджуюся з тим, що треба всіх підряд називати корупціонерами. Це вже було. - Ви називаєте себе людиною команди Віктора Ющенка, але разом з тим ви не схотіли заважати пану Кірєєву ігнорувати президентські розпорядження... - Будь-яка команда, де немає критики, приречена. Треба, щоб кожен виконував свою функцію, і я бачу свою функцію в тому, щоб вказувати на помилки ( як це я робив раніше, під час виборчого процесу) і виправляти ці помилки.