Лидер Партии защитников Отечества Юрий Кармазин уверен, что правительство занято подкидыванием «конвертов», видит во власти немало шпионов и не получает удовольствия от игры «клоунов»-силовиков.
Пане Юрію, на Вашу думку, з чи пов’язаний недавній „наїзд” уряду на український парламент? Чому було вибрано саме таку жорстку форму – ультиматум?
Це банальна спроба уряду підкинути свій „конверт” парламенту.
Конверт? Хабар тобто?
Є така притча про три конверти. Приходить значить на „шефство” новий керівник. Звичайно, у справі він не петрає ні біса. Та й першим ділом біжить до старого „боса”: „Виручай, що мені робити?” А той дає йому - три запечатані конверти.
- Бери, - каже. – Коли справи підуть погано відкрий перший, потім другий, ну і третій – це вже на крайній випадок. Коли я вибивався в начальство, то мені мій попередник також їх залишив, а до нього – його попередник і так споконвіку тягнеться.
От і почав новий начальник керувати. Та майже зразу і напартачив. Крик, ґвалт, критика. Відкриває, значить, новачок перший конверт, а там цидулка: „Вали все на мене.” Чудово! Навішав чоловік всіх собак на „старика”, втихомирилися опоненти. Править далі. Знову скандал розгорівся. Рве другий конверт. А там: „Кайся. Обіцяй все виправити.” Диво – і ця панацея спрацювала. А тут, як на гріх, знову буча здіймається. Терзає він останнє послання, читає: „Залишай свої три конверти, пакуй речі і втікай з країни!”
Так от – уряд розірвав вже другий конверт...
Цікава історія. А якщо серйозно?
Ну, як відомо, це далеко не перші закиди з боку команди Юлії Володимирівни. Тягнеться вся ця історія ще з часів „откровень” „гуманітарія” Миколи Томенко. Тоді суспільство якось зразу відкинуло всі звинувачення, які він робив, наводячи приклади, яких ніколи не було. В їх числі фігурували і відшкодування депутатам за квартири (називалися вже цілком міфічні суми) і так далі і так далі. Насправді ж це була проста відповідь сумісників. Але Тимошенко своєю заявою пішла далеко-далеко далі, я просто коли читав – бачив термінологію 37-го року. Нісенітниця, і це раз. А по-друге, я читаю абсолютно всі закони, то можу зі всією відповідальністю сказати що цей уряд із законом дружить набагато менше ніж уряд Януковича.
З іншого боку це був фактично другий удар по парламенту для того щоб розпочати підготовку до позачергових виборів. Думаю їх планували провести до листопада цього року. Поки ситуація не стала зовсім вже некерованою урядом і є можливість провести до Ради серйозні сили, поки ще не вичерпалася довіра народу до теперішньої виконавчої влади. Бо вже наступної весни цієї довіри не буде взагалі.
Невже дитячу „хворобу” уряду так запущено?
Ну уявіть собі – проекти 7400 чи 7488 підписані прем’єр-міністром України в Верховній Раді набрали 0 голосів! В історії українського парламентаризму ще такого не було! Найганебніші проекти і ті отримували по 2-3 голоси... Запитаєте чому „0”? А тому, що в одному з них мова йшла про продаж земельних ділянок іноземцям, іноземним юридичним особам, спільним підприємствам на земельних торгах для потреб визначених Земельним кодексом на загальних засадах. Ніде в світі громадяни власної держави і іноземці не прирівнюються один до одного під час продажу землі. І так далі.
Зрозуміло що такі речі ще сирі і прісні, а саме некваліфіковані закони і проштовхував уряд. А ще ми їм не дали провести проект 7311, яким просто відкривався кордон. І що характерно – проект розглядався 8 липня, у день завершення сесії в 13.20, при тому що ще в 13.00 мало бути вже „різне” і закриття сесії. І от Олег Юхновський говорить (звіряється зі стенограмою – авт.): „Зареєстрований 6 липня, надійшов до комітету аграрної політики та земельних відносин сьогодні. Тому комітет не розглядав і не мав можливості розглянути...” І після всьго цього лунають заяви уряду, що все своєчасно, все розглянуто і т.д!.. Це раз.
А попередній проект хоч і розглядався на засіданні комітету, але Верховній Раді пропонували його взагалі відхилити. Бере слово такий собі Кармазін і каже, що згідно пункту 13 пропонованого до розгляду пректу уряд вимагає встановити до 1 січня 2006 року ввізне мито за нульовою ставкою на живі тварини, птицю, м’ясо, цукор, які ввозяться на митну територію для здійснення державних інтервенцій. Я назвав це знищенням держави. Чому? А тому що якшо вчитатися в цей „закон”, знаходяться вельми значущі „деталі”. На кшталт того, що там абсолютно не має обсягу, який передбачається до ввозу. Значить скільки уряд захоче – стільки й завезе. А для чого тоді виробляти взагалі будь-які продукти? Простіше ж завезти... В мене таке враження, що наступне рішення може бути про завіз сюди китайців...
Попри всю іронію, це дуже сумні речі. Тактика уряду тут очевидна – за будь-яку ціну показати як своє величезне досягнення в євроінтеграції терміновий вступ до СОТу. Хоча 148 країн світу вже туди вступили і не роблять з цього нічого героїчного. При цьому навіть величезний Китай мав 10 років перехідного терміну, а в нас про це ніхто і не згадує. Не прораховуються і шкідливі наслідки пропонованого „прориву”.
Знаєте, я не давно був в Одесі, на території порту, а він пустий, практично стоїть, кораблів на рейді нема. Оце і є реальна політика уряду. Дует Червоненко і Тимошенко, які практично вдвох вирішили підняти ціни на вантажні перевезення зразу на 50%, наніс такий удар по транзиту, від якого Україна ще не скоро оговтається. Всі вантажі пішли в обхід, в порти Росії, Прибалтики, Румунії. І якщо так далі піде, всі зможуть обходитися без наших портів, але чи ми обійдемся без цих вантажів?
Парламент взагалі допамагає уряду?
Дивіться... як можна було прийняти зміни до Закону про державний бюджет, про який в Україні практично ніхто нічого не знає? Коштів на закордонні поїздки їм (КМУ – авт.) не вистачало. За 5 місяців проїздити все, що було заплановано на рік. Це нормально? А результати тих поїздок? Нуль цілих і стільки ж десятих.
Натомість парламенту навіть не дали обговорювати такі частини цього закону в яких збільшується податок на стільникові телефони! Нас, депутатів, брутально позбавляють законодавчої ініціативи, а народ, інтересами якого вони ніби-то так переймаються, - права на інформацію.
Але парламет працював, напружено „вкалував”, щоб бодай як замортизувати можливі наслідки урядової „гарячки”. А яка дяка? Керівництво Ради тут же звинуватили в саботажі і так далі і так далі...
І далі реакція була ще більш печерною – впеше за багато років уряд не був присутній при закритті сесії. Назвати такі дії уряду інакше як відкритою зневагою до українського парламенту і народу я не можу.
З іншого ж боку я думаю, що з їх боку це був такий крок відчаю, намагання свій конверт перекласти парламенту. Цього не потрібно робити, парламенту і так скоро йти. А закладання в об’єднавчі принципи того що наступні п’ять років в нас може бути прем’єром тільки Юлія Тимошенко – це дуже згубна для держави ініціатива.
...Очевидно, що на цей момент ставити питання про зміну уряду парламент не в змозі, і не тому що не знайде голосів, тому що по Конституції після затвердження Програми (Дій уряду – авт.) Рада рік не може чіпати Кабмін. Всі ці питання має брати на себе Президент, за нього голосував народ, Рада обрала прем’єром ту людину яку він обрав. До нього була величезна довіра.
А Тимошенко не довіряли з самого початку?
Ну як „не довіряли”? Мова ж не йде про те, що пані Юлі довіряли більше ніж там Порошенку чи ще комусь. Парламент не мав змоги вибирати, коли її затверджував. Парламент мав або підтримати Президента, або ні. Якби він не підтримав, то сказали б що він торпедує рішення Ющенко і так далі.
А як би Ви охарактеризували діяльність силовиків – Луценка, Піскуна і Турчинова?
Знаєте, найрозумніше себе веде Турчинов. Хоча в Службі також відбуваються зовсім непрості процеси – зміна структури, зменшеня безпосереднього впливу Президента на формування керівного складу СБУ, але ми бачимо позитивну відстороненість Турчинова від політичних процесів. Я це абсолютно вітаю як професіонал і як політик.
Що ж стосується решти персонажів, то інакше ніж клоунадою я їх дії не можу назвати. Бо викликати людей на допити по телебаченню, не виписавши навіть повістку – це не справа міністра, це ганьба міністру. Це раз.
Друге – не справа міністра обманювати парламент. Як член слідчої комісії, яку очолює Мусіяка, як координатор групи по перевірці дій правоохоронних органів, можу сказати що маю до Юрія Луценко ну дуже багато запитань. Взяти хоча б справу пана Колесникова. Стільки порушень законодавства, такий тотальний непрофесіоналізм мені і пригадати важко. І от бачите – ця справа вже лопається як мильна бульбашка.
А прокуратура... Та немає її! Колись, і в Україні, і при Радянському Союзі це дійсно був найавторитетніший правоохоронний орган. А зараз – пшик. Очолення її нелигітимним Піскуном – свідчення того, що в країні стався юридичний „чорнобиль”. Більше того, Піскун уже думає про інше – як рятуватися. Як приховати свої незаконні дії під час обох термінів прокурорства. Для цього він провів переговори з одним із найвпливовіших, найрейтинговіших блоків і вже домовився, що отримє прохідне місце в його списку.
І що за блок?
Я ж сказав – один із найрейтинговіших!
Ви, по суті, сказали, що і Луценко, і Піскун – „клоуни”. Але ж той же Луценко, принаймі для теперішньої влади, „клоун” свій. Чого не скажеш про генпрокурора...
Він чужий для народу, для більшості тих хто, обирав цю владу, але він абсолютно „свій” для олігархів. Як кучмівських, так і „помаранчевих”.
А хто ж вони – „помаранчеві” олігархи?
(Сміється) Я не хочу, щоб з моїх вуст лунали їх імена. Впевнений, всі знають кому сьогодні належить реальна влада. А у Піскуна з ними дуже хороші стосунки були, є і мабудь будуть.
А що у нас з національною безпекою? От знову за косу Тузлу з росіянами сваримося.
Слабкість України в тому, що ми не хочемо захищати права на свої національні інтереси. Острів Тузла зменшився вже майже на третину. І влада не хоче нічого робити щоб виправити ситуацію. Хоча проектів є багато. А росіяни використовують таку слабкість влади.
Ви чули хоч одну заяву Тимошенко по Тузлі? І я не чув. А це не нормально, голова уряду мусить реагувати на таку ситуацію. До того ж, з огляду на всі кримінальні справи, порушені проти неї в Росії, такий стан речей як мінімум насторожує. Це робить нашу країну вразливою. Плюс до того ще енергоносії, плюс повне нерозуміння як виходити з цієї ситуації. І ніяких заходів для усунення такої залежності не приймається.
Та й не може цього робитися коли в уряді є кілька агентів спецслужб. Підкреслюю, активних агентів. Це ні до чого хорошого не приведе.
Ого! Шпигуни... Наших спецслужб чи „гостей”?
Сподіваюсь, що тільки наших. Принаймі мені відомо тільки про наших. Це реально завербовані свого часу люди.
Уряд в цілому і міністр транспорту і зв’язку Червоненко особисто дуже хочуть „порахувати” і „впорядкувати” Інтернет-ЗМІ...
Я на боці демократії. І в данному випадку дії Міністерства транспорту і зв’язку вважаю абсолютно нецивілізованими.
Останнє. Чи використовуєте Ви у своїй діяльності „досвід зверху”: поради астрологів, провидців?
Я віруюча людина, і тому вважаю всі ці гороскопи, астрологічні штуки казками. Сподіватися завжди потрібно на віру у Творця та власний досвід і розум.
А може хтось із знайомих політиків цим захоплюється? Бо є інформація, що у спецслужбах багатьох країн ця тема на пильному контролі і дуже активно ними використовується.
Ну, принаймі у відомстві Турчинова таких розробок немає. Звичайно були люди, які вивчають надможливості людини, вони і зараз є, але щоб це дієво використовувалося на практиці – я цього не знаю.
