Завлабораторією Інституту соціальної і політичних психології Академії Педагогічних наук України Павло Фролов вважає, що популярність БЮТ росте за рахунок прихильників «Нашої України», а партія Віктора Балоги матиме майбутнє лише за підтримки Президента.
- Чим можна пояснити те, що Юлія Тимошенко та її політична сила вперше за даними соціологічних опитувань випередила всіх українських політичних гравців?
- Дійсно, за останніми опитуваннями БЮТ обійшов Партію регіонів і зараз посідає перше місце. Втім, ця перевага є не досить істотною. В принципі, якщо подивитися на цифри, то не важко здогадатися, звідки Юлія Тимошенко бере ці проценти підтримки. Основна маса голосів у БЮТ з’являється завдяки зменшенню підтримки «Нашої України – Народної Самооборони». Соціологи вже давно говорять, що «Наша Україна» та БЮТ мають один і той самий електорат, який перетікає від однієї політичної сили до іншої. Останнім часом, щоправда, це процес спрямований в основному в бік БЮТ.
- А чому саме так відбувається?
- Чинників кілька. Перший – лідерка БЮТ Юлія Тимошенко є Прем’єр-міністром України, і за рахунок цього обов’язково має відбуватися притік голосів підтримки. В Україні певна частина людей орієнтована на владу, і це додає їй популярності. Як підтвердження цього, можна подивитися на рейтинг регіоналів, який також дещо зменшився, коли Віктор Янукович перестав обіймати посаду голови уряду. Другий чинник – БЮТ користується популістськими гаслами, і спікери Блоку говорять, в першу чергу, те, що люди хочуть чути. І це незалежно від того, наскільки ці заяви і гасла можна зреалізувати. Саме це також додає і БЮТ, і Юлії Володимирівні популярності.
- Чи може для «Нашої України» настати такий критичний момент, коли більша частина прихильників перейде до БЮТ, і це поставить партію на межу зникнення?
- Це залежить від того, чи буде Віктор Ющенко головою партії. Нехай і почесним. Доти, поки Президент буде пов’язаний з «Нашою Україною», певна кількість відсотків цій політичній силі гарантована. В Україні будь-яка партія орієнтується на сильного лідера. Хіба що, комуністи – виняток. Вони все ж залишаються ідеологічною структурою.
- Зараз голова президентського Секретаріату Віктор Балога почав створення нового політичного утворення. Чи є в нього майбутнє?
- Все залежить від позиції та вибору Президента. На яку партію він поставить, та і буде існувати.
- Чи може Блок Юлії Тимошенко переманювати на свій бік прихильників Партії регіонів?
- Це відбувається вже зараз, але таких людей мало. За 2006-07 роки певна кількість прихильників перетікала як з Партії регіонів до БЮТ та «Нашої України», так і в зворотному напрямку. Фактично, ця кількість була приблизно однаковою. Якщо і була якась перевага на боці Партії регіонів, то вона дуже незначна, на рівні статистичної похибки.
- Чи буде тривати тенденція до збільшення підтримки БЮТ та зменшення кількості прихильників у її політичних конкурентів?
- Це може тривати, але досить повільно. Не можна очікувати, що це станеться досить швидко. Корінних переломів бути не може. Це все залежить, в першу чергу, від позиції Президента. Якщо в нього своєї партії не буде, то частина його прихильників долучиться до однієї з ключових політичних сил.
- За рахунок чого, згідно соціологічних досліджень, зріс електорат Комуністичної партії?
- Це пов’язано з різними чинниками. Ліві ідеї зараз користуються підтримкою. Розумієте, фактичний рівень життя не покращується, істотних соціальних зламів не відбувається, і очікування, які покладалися на дострокові парламентські вибори – вони також не справдилися. Люди бачать зростання цін – це їм не до вподоби.
- Чи є у українських політичних сил стале ядро, яке за будь-яких обставин буде підтримувати цю політичну силу?
- Кожна з політичних сил має свій сталий електорат, але, в першу чергу, цей електорат орієнтований на лідерів.
- Чи може в українські політиці повторитися історія Соціалістичної партії, коли падіння рейтингу лідера, відкинуло саму партію на кілька кроків назад?
- Звичайно. Оскільки орієнтація відбувається в основному на лідера, то все залежить від нього і від його помилок. Це проблема майже всіх політичних сил в Україні. Цього можна було б уникнути, якщо б партія мала стабільну та яскраву, хоча б, першу п’ятірку. Такого не має. І це говорить лише про те, що жодна партія не займається партійною розбудовою. А все замкнене на одній особі.
- Зараз в суспільстві дійсно настільки є актуальними проблеми мови та НАТО?
- Вони є досить дражливими питаннями. Однак, ці проблеми не стоять на перших щаблях серед тих питань, які дійсно турбують людей.
- В українському суспільстві зростає кількість прихильників вступу до НАТО?
- Ми це питання відслідковуємо з 1994 чи то 1996 року. Тоді була більш сприятлива ситуація в суспільстві щодо вступу до НАТО. Поступово вона ставала гіршою. Але зараз ситуація зі ставленням людей до НАТО стабілізувалася – приблизно 60% проти вступу до НАТО, і 25 – за. Складною проблемою для пронатівсько настроєної частини суспільства є те, що проти Альянсу в нашій країні ведеться жорстка інформаційна кампанія, в якій використовуються різноманітні стереотипи, наприклад, війна в Афганістані та Югославії тощо. Тому, за кілька років ці стереотипи буде дуже складно зламати. Простими просвітницькими заходами цього не досягнути.
- Які сильні позиції у основних політичних гравців перед стартом президентської кампанії 2009 року?
- Сильною позицією Юлії Тимошенко є те, що вона зараз має найвищий рейтинг. В той же час, на її позиції можуть сильно вплинути успіхи або ж невдачі уряду. Це її вразливе місце. Віктора Янукович знову, скоріше всього, буде розігрувати мовне питання та також питання вступу до НАТО. Невідомо ще, як люди сприймуть це. У чинного президента зараз, за соціологічними опитуваннями, найнижча підтримка серед трьох китів української політики, втім, ми всі пам’ятаємо, з якими рейтингом розпочинав президентську кампанію 1999 року Леонід Кучма. До того ж, у Віктора Ющенка доволі високий рейтинг довіри. І Тимошенко, і Ющенко, і Янукович можуть претендувати на найвищу посаду в державі.
