З цього приводу чітко висловлювався. Будь-які подібні заяви політиків, чи урядовців про діяльності, чи бездіяльності парламенту наносить шкоду як розвитку парламентаризму в Україні, так і взагалі, владі і нормальним демократичним процесам в цілому.
Щодо можливості і необхідності створення більшості, яка б слухняно адаптувала всі законопроекти, в тому числі і ті, що проходять із порушенням регламенту, то впевнений, що подібна інституція чи форма організації депутатів до введення в дію політичної реформи просто нереальна. Слід очікувати якісь варіанти створення парламентської більшості тільки після політичної реформи, а в більш сталому виді – вже після парламентських виборів 2006.
До цього, будь-які консолідації в парламенті можуть носити форму ситуативних рішень. Тим більше, ми бачимо що досить часто більшість формується по президентському вектору, а деколи вона формується по вектору урядовому, коли в якихось ситуаціях відстоюються позиції Президенту та Уряду. Такі випадки були, наприклад, при голосуванні за кримінально-процесуальний кодекс по внесенню норми щодо поруки 150 народних депутатів. Як пам’ятаємо, фракція БЮТ тоді голосувала разом із опозицією.
Щодо саботажу, то наша фракція заявляла до того і позиція нашої фракції була відома – фракція не приймала участь у блокуванні трибуни. Крім того, по ряду законопроектів доповідав наш колега Віталій Хомутиннік, представник комітету по банках і фінансової діяльності. В тій атмосфері, яка тоді панувала, він не ухилився від доповіді по законопроектах. Наші депутати активно працювали над законопроектами і вносили свої поправки, навіть коли могли ухилитися від цього через ситуацію, яка склалась в парламенті. Якщо це саботаж, тоді я не знаю, що назвати плідною працею.
