Інтриги та впливи різних груп, на жаль, притаманні не тільки кучмізму, а й новій владі. Подивіться, як вчинили з екс-міністром охорони здоров’я Поліщуком. Тривалий період йшла розмова про те, що він або залишається, або йде. Вся система рафінованого знущання з людини була задіяна. Людина, яка нещодавно була головою комітету, народним депутатом України, яка заходила в Кабмін вільно, яка на той час виконувала обов’язки міністра, не була допущена на засідання Кабміну. Не пустили, як хлопчака, як людину, яка нічого не заслужила від цієї влади. Але ж академік Поліщук був у Мукачеві, де його били бітами. Він також брав участь у інших революційних подіях. Зараз йому обіцяють, що він буде радником цієї влади з питань медицини. А кому його поради потрібні, коли він фактично викинутий на вулицю?
Стосовно губернаторів, я не знаю ніякого списку, але мені здається, що це буде якесь корегування у зв’язку зі зменшенням впливу Петра Порошенка на ситуацію. Це буде корекція на користь Єханурова, чи ще кого-небудь. Я впевнений, що сьогоднішніх губернаторів усунуть і не запитають про те, чим би вони хотіли займатися. Для мене, наприклад, такого типу поведінка з людьми з команди свідчить про дуже низькі морально-етичні стандарти в середовищі нової влади. На жаль. Тому що я думав, що ми будемо всі разом дружнішими, будемо ретельно підбирати людей, але і не позбавляти їх можливості виправити власні помилки.
Згадаймо, як вчинили з Олексієм Кривопішеним? Новий міністр Червоненко прийшов до кабінету і позвільняв усіх тільки тому, що хотілося позвільняти. А Кривопішин, я впевнений, не заслужив такого ставлення. Під час революції, він мужньо вирішив відправити з міста Києва близько 30 ешелонів з донецькими та луганськими людьми, які повинні були чинити в столиці якісь незаконні дії. За це Клюєв обіцяв його розірвати на дві частини між Луганськом і Києвом. З Кривопішеним ніхто не захотів говорити. Навіть не врахували думку народних депутатів, які про це розповідали. Взяли й звільнили. Для того, щоб на його місце поставити водія Червоненка, чи якогось товариша Червоненька.
А ще Юру Артеменка, який був звичайним журналістом, поставили губернатором промислової Запорізької області. Бо він був із оточення Порошенка. Ніхто ж не звертав увагу на те, що він за своїм професійним видом діяльності не зовсім має практику керівництва такого масштабу. Але треба було це зробити.
Або, наприклад, в Кіровоградській області, де Саші Третьякову треба було поставити Зейналова, тому що вони раніше вдвох, працювали на бензозаправках. Той же Кальченко мав більший досвід і працював у нашій команді під час революції. Їх це не цікавило, бо Кальченко - не людина Саші Третьякова. Тому цього разу Саша Третьяков негласно поставить Діму Табачника - свого друга.
