Попри численні публічні заяви компанії CRH щодо інвестицій у цементну галузь України, аналіз її дій, а також рішення Господарського суду Києва, схоже, викликають деякі сумніви щодо щирості цих намірів.
У березні 2025 року Господарський суд міста Києва визнав недійсним рішення Антимонопольного комітету України №304-р від 5 вересня 2024 року, яким CRH Ukraine B.V. було надано дозвіл на концентрацію — зокрема, придбання заводів «Волинь-Цемент» і «ЮГцемент», що раніше належали італійській групі Buzzi. Угода дозволила CRH сконцентрувати 47% українського ринку цементу.
Ключовим аргументом на користь угоди нібито були обіцянки CRH щодо модернізації виробництва, залучення інвестицій та розвитку конкуренції, але дії CRH, схоже, свідчать про інше. Як нібито зазначено в матеріалах Господарського суду, компанія вже неодноразово демонструвала протилежну практику — нібито після придбання заводів, які мали повний цикл виробництва, основні потужності були демонтовані, а самі підприємства фактично перетворено на фасувальні майданчики. Це нібито супроводжувалося масовими скороченнями, втратою бюджетних надходжень і згортанням видобутку сировини.
Додаткові побоювання озвучила і Миколаївська районна державна адміністрація, яка ще у січні 2024 року зверталася до АМКУ з офіційним листом. У зверненні висловлювалося занепокоєння, що після придбання «ЮГцементу» CRH нібито може повторити свою попередню практику — як це було з «Одеським цементом» та «Миколаївцементом», де після купівлі компанія нібито не інвестувала в модернізацію, а нібито ліквідувала частину потужностей, скоротивши працівників та перетворивши заводи на фасувальні платформи.
Попри ці застереження, АМКУ у вересні 2024 року все ж надав дозвіл на концентрацію, однак, схоже, тепер він скасований рішенням суду. Це, напевно, відкриває можливість для перегляду угоди, а також нібито ставить під сумнів заявлену CRH стратегію розвитку в Україні.
