За місяць НАБУ виповнюється десять років. Як пише Антикор, в історії Незалежної України, це, мабуть, один із найскандальніших правоохоронних органів.
Далі згадане ЗМІ відзначає наступне (цитуємо):
"За цю декаду ми чули гучні заяви, бачили яскраві відео погонь на мінівенах за співробітниками СБУ та спостерігали за спецопераціями мало не в прямому ефірі усіх телевізійних телеканалів. Тоді до «успіхів» Бюро примазувались різноманітні активісти, антикорупційні ГеОшки та відверті аферисти. Цілком прогнозовано, але довести до логічного завершення вдавалось мало чого. Я не маю на увазі успішні закупівлі тактичних шкарпеток по 400 гривень. Ми говоримо про реальні вироки суду для реальних корупціонерів та організацію систематичної роботи. На жаль.
Ми вже забули, що серед «клієнтів» правоохоронного органу були такі «мастодонти» як Петро Порошенко, Роман Насіров, Рінат Ахметов, Олександр Оніщенко та багато політиків, бізнесменів, чиновників. Чого лише вартують назви справ: «діамантові прокурори» або «бурштинова мафія» чи навіть «король контрабанди»… Ух! Як згадаю, цікаво ж було… але кожного разу слідство заходило в якийсь «тупік». Спочатку говорили, нема законів, потім погані закони, потім був тиск і нарешті почалась «Ситнікіана» - це останній рік своєї каденції колишній директор Артем Ситник не хотів іти у відставку, а його «друзі» хотіли, щоб він все ж таки залишив посаду. Ситника підтримували активісти, які тоді існували коштом грошей американських платників податків. Проти виступали такі ж активісти, які також отримували фінансування зі США. Потім під впливом тих самих людей почалась епопея «хто буде новим директором НАБУ». Але результати так і не прийшли. Вже зараз можна сміливо говорити про «попередників».
Так от, до чого це все я веду, є така думка, що гроші на усі ці «драми» виділялись із федерального бюджету США не просто так. Там, дійсно хотіли, щоб в Україні їх гроші залишались і не зникали в невідомому напрямку. На якомусь етапі там вирішили перевірити на скільки ефективно їх долари витрачались. І після декількох спроб, у вересні минулого року був призначений незалежний аудит. Його результати мали бути оприлюднені в середині січня, вірогідно, до інавгурації Трампа. Аудит, нібито, відбувся, але станом на середину березня, його результатів ще ніхто не бачив. Ні народні депутати, ні міністри, ні американці.
Так, давайте розбиратись, чому антикорупційна система постійно буксує або гальмує і чому народні депутати пишуть «погані закони»? Сьогодні буде великий текст про маленький гвинтик у системі боротьби з корупціонерами.
Отже, десь на вершині «харчового ланцюжка» української антикорупційної політики знаходиться нардепка, голова «Антикорупційного комітету» Верховної Ради Анастасія Радіна, вона ж Красносільська, вона ж Дашкевич. Поки дивився її біографію, то так і не зрозумів, чому прізвищ так багато: Дашкевич – прізвище батьків, Радіна – прізвище чоловіка. Що таке «Красносільська» інформації в офіційній біографії нема. Ризикну припустити, що то якийсь творчій псевдо, або конспіративне… Ну як у «агента Краснова»... Теж, до речі «червоне» у прізвищі.
Далі буде цікавіше. Від цієї потужної 40-річної жіночки, за її ж словами, залежить проведення антикорупційних реформ в Україні. Під час виборів вона називала себе «спеціалісткою з антикорупційного законодавства» та мало не творцем антикорупційного суду. Та чи насправді її компетенція, досвід та, головне, доброчесність відповідають оголошеним принципам? Не перемикайте, буде дивно, огидно, але цікаво…
Отже, до 2008 року вона вчилась спочатку в «НарХозі» на юристку, потім на філософському факультеті університету Тараса Шевченка на кафедрі «Політології». Знову ризикну припустити, 22-річній Насті працювати юристом (адвокатом і тому подібне) не «зайшло», тож поки батьки годують, вона вирішила продовжити навчання – на «політикиню». Відповідно і факультет в Червоному корпусі…
Власне, вектор «в політику» намалювався вже тоді. У 2008-му році 23-річна юристка тире політикиня стала «партійною» довіреною особою кандидата в народні депутати Василя Гацька. Хтось пам’ятає такого політика? Дивно?! Він був головою партії «Демократичний альянс» і програв усі можливі вибори. За два роки партія зникла з політичної карти України.
Але, Красносільська без заробітку не залишилась – по документах тепер вона «фізична особа – підприємець», а от з її біографії на сайті руху «Чесно» з’ясовую, що наступні сім років майбутня голова «антикорупційного комітету» нібито «працює» в різних «ГеО-шках». Хто в темі, той розуміє, навіщо треба «ФОП», ага... Отже, спочатку в ГО «Український незалежний центр політичних досліджень», потім в ГО «Інститут розвитку суспільних інновацій». Відразу скажу – ці дві «ГеО» дуже специфічні організації. Їх діяльність зводиться до «проведення круглих столів», «дискусій на тему» та «досліджень демократії». Відомі ці організації лише за тим, що раз на півроку-рік вони орендують 5-зірковий готель в центрі Києва, замовляють кейтерінг із кавою та пончиками, запрошують журналістів і звітують про проведену роботу. А за всю цю діяльність платять або американці, або європейці, або росіяни.
Потім, аж до обрання народним депутатом і призначанням головою Антикорупційного комітету Верховної Ради, пані Красносільська працює в ГО «Центр протидії корупції». Там має зарплату 2000 доларів на місяць, яку «проводить» через свій ФОП. Це «ГО» відома передовсім "фронтменом" Віталієм Шабуніним. Що робила там наша героїня - я краще процитую:
«Працювала керівницею адвокаційних програм у «Центрі протидії корупції». Була однією із лідерок кампанії зі створення в Україні Вищого антикорупційного суду. Також була експерткою проєкту USAID Ukraine «Громадяни в дії»».
Ви із цього тексту зрозуміли чим насправді в цій «ГО» займалась юрист-політолог? Я шукав і дійшов висновку - вона там робила дійсно важливі речі, але про ці речі не можна говорити і писати: у відкритих джерелах немає жодного реального «кейсу», де хоча б звучало її прізвище.
І це не завадило працівникам (чи якщо це «ГО», то не працівникам, а «членам», чи як?) «ЦПК» потрапити в великий корупційний скандал. У травні 2017 депутат ВР України Павло Пинзеник (фракція «Народний фронт», голова регламентного комітету ВР) повідомив, що з 1.2 млн доларів США, отриманих Центром на сприяння боротьбі з корупцією, значні суми виводились на фізичних осіб-підприємців. А хто у нас мав свій ФОП?! Пізніше, цю справу, як то кажуть, «спустять на гальмах»: Пинзеник крім «власних слів» додаткових доказів не надав, а позов про захист честі і гідності з боку «ЦПК» теж не мав успіху і був похований в коридорах різних інстанцій.
Водночас пані майбутній народний депутат потрапляє в індивідуальний скандал. У 2018-му році вона фактично принижує щойно запущене «Є-декларування»: у свою річну декларацію вона вносить кішку Мусю. Називає її «безцінною».
Жарт ніхто із колег-антикорупціонерів не оцінив. Він грав на користь критиків електронного декларування, які будь-якими методами намагались збити прогресивну реформу. Особливо, враховуючи, що запустила його жінка із «ЦПК». Вибачень так і не пролунало.
Так чи інакше, певний досвід Красносільська все ж таки отримала. Про те, як легалізувати статки буде нижче. Все по закону жанру.
Крім роботи в ГеОшках пані Анастасія встигла засвітитись і у Верховній раді. З 2012 по 2019 вона на громадських засадах працювала помічником народного депутата 7-8 скликань Павла Різаненка. Чувака ну з дуууужжжеее цікавою біографією. Спочатку він був членом фракції «УДАР», а згодом приєднався до фракції «Блок Петра Порошенка». Журналісти називали його «проросійським єврооптимістом». Відомий тим, що до походу в Українську політику освіту здобув в США, а потім багато років працював у Москві. Зокрема і на російську оборонку. Під час депутатської каденції регулярно зривав антиросійські голосування. А після початку широкомасштабки зник. Власне, біографія, як дві краплі води схожа із біографією Кирила Дмитрієва. Кому цікаво погугліть, хто це і що це… Цікаво, чи цікавилась пані Анастасія звідки у її «патрона» гроші на передвиборчі компанії, газети, «заводи-параходи»? І що думала Анастасія Олегівна про проросійську позицію Різаненка і його можливі зв’язки із ГРУ чи ФСБ – питання риторичне.
На якому етапі пані Анастасія Красносільська стала «експертом» (від лат. expertus — досвідчений - фахівець, який здійснює експертизу) мені незрозуміло. Але маємо те, що маємо.
Ми плавно підходимо до позачергових виборів 2019 року. Пані Анастасія Красносільська стає народним депутатом. Восьма у списку, вона вказується, як «експерт з антикорупційної політики». За два тижні після початку роботи 9-го скликання вона мала презентувати «реформу антикорупційного суду». Мала, але запізнилась на власний виступ. Тоді, спікер Верховної Ради Дмитро Разумков зробив їй публічне зауваження: «Анастасія Олегівна, я думаю кави можна випити і в перерві». Власне, те що «прокатувало» в ГеОшкє, насправді є недопустимим у Верховній раді. Тут же, пані Красносільська офіційно оформлює шлюб, стає Радіною і народжує сина. Чоловік Радін Мирослав Миколайович. Бізнесмен.
З появою чоловіка та сина, у декларації голови Антикорупційного комітету починають з’являтись цікавинки. По-перше, зникла кішка Муся. По-друге, за роки депутатства молода родина почала будувати два будинки у с. Хотянівка площею трохи більше 300 квадратів. І по-третє, дохід чоловіка збільшився у 68 разів. Не вірите? Перевіряйте!
- У 2019 (декларація подана 31.05.2020) році він отримував від «Автошколи «Фаворит» 33 тисячі 834 гривень на рік. Це 2 тисячі 820 гривень на місяць. Простими словами «мінімалку». Компетентні органи називають таке явище «приховує реальні прибутки».
- У декларації за 2020 рік (подана 30.03.2021) він вже займається підприємницькою діяльністю і має 328 тисяч 385 гривень на рік. Це 27 тисяч гривень на місяць. У порівнянні із минулим роком – прибутки збільшились у десять разів.
- Наступні два роки Радіна «пропускає» тоді вже НЕ-обов’язкове декларування і подає декларацію за 2021 рік аж у 2024-му (декларація подана 26.01.2024). І судячи із неї, бізнес у 2021-му у її чоловіка вже ОГО-ГО! За рік – 1 млн 221 тисяча 734 гривень або трохи більше ста тисяч на місяць. Тобто в чотири рази більше ніж минулого року і у 36 разів більше ніж позаминулого.
- У 2022 році (декларація подана 26.01.2024) справи ще краще. Тепер чоловік голови Антикорупційного комітету Верховної Ради України заробляє 2 млн 309 тисяч 431 гривеню на рік. Це, майже, 200 тисяч гривень на місяць. У порівнянні із періодом «холостяцького життя» прибутки виросли у 68 разів! Насправді в історії світового бізнесу є такі «кейси»: «Фейсбук», «Майкрософт», «Найк»… навіть «Ейпл» у перші роки свого існування таких колосальних проривів не робили. Як тобі таке, Ілон Маск!?
- Під час війни, щоправда, бізнес загальмував і за 2023 рік (декларація подана 25.03.2024) пан Радін заробив лише – 1 млн 242 тис. 539 гривень. В середньому це 100 тисяч гривень на місяць.
Впадають в очі і автівки, якими користується родина Радіних – зареєстровані вони на Іщенко Надію Дмитрівну. Шляхом маніпуляцій із Гуглом з’ясовую, що це свекруха пані Красносільської-Радіної. Вона 1944 року народження і судячи із наявних у вільному доступі документів, вона у свої 80 років – активний «бізнесвумен».
Жіночка постійно судиться із ЖЕКом на Оболоні, через борги за комуналку… Натомість Анастасія Олегівна тепер вільно декларує, що у 2019 свекруха їм із чоловіком подарувала 50 тисяч гривень, у 2020 вже 200 тисяч гривень, а у 2021 році дарує сину 320 тисяч гривень. В народі такі «виплати» називають «прокурорською схемою». Судячи із цієї прогресії напрошується висновок: Чим «старша» Радіна - народний депутат, тим більше потрібно легалізувати коштів, чи я помиляюсь? Нє, ну якщо у вас є інші версії, чому машини, якими користуються Радіни належать пенсіонерці і що це за така «прогресивка» більше ніж на пів мільйона гривень – буду радий почути.
Ідемо далі по декларації... Родина Радіних має простору квартиру в Києві на 96 квадратних метрів, але винаймає житло: садово-дачний будинок з вдвічі більшою площею у селі Старі Безрадичі (тут живе Віктор Ющенко, поряд «Конча-Заспа», одним словом дуже дорого) – за цінами спеціалізованих сайтів – оренда коштує від плюс-мінус 2 тисяч доларів на місяць, плюс комуналка. Скільки платить голова Антикорупційного комітету у деклараціях не указано. Але є інформація про власника будинку і ця інформація насправді вражає. Отже, дім, належить пані Ользі Аністратенко. Хто вона спитаєте ви? Вона ж не Гуглиться!
Відповідаю по секрету – Ольга Юріївна Аністратенко донька «правиці Миколи Азарова». Так-так, вам не почулось, батько пані Ольги – Аністратенко Юрій Сергійович. В уряді МікоЯновича він працював першим заступником керівника Секретаря Кабінету міністрів України. Він був не просто наближеним до прем’єра, фактично Аністратенко організовував та брав участь в усіх огидних рішеннях і ініціативах уряду Азарова. Такий собі консильєрі. За це отримував відповідну оплату – крім офіційних зарплат бонуси у вигляді землі під Києвом і так далі. Питання звичайно риторичне, але чи нормально, що голова Антикорупційного комітету Верховної ради України на 11 рік війни, знімає будинок у доньки «правиці Миколи Азарова»?
Фух, закінчив. А ви здається додивились?! Підсумую коротко: Антикорупційним комітетом Верховної Ради (а це місце, де народжуються закони) керує активна та ініціативна жіночка із суперечливими зв’язками, сумнівними прибутками та як мінімум не достатньою кваліфікацією. За шість років депутатства нічим особливо цікавим вона не відзначилась. Лише гучні заяви: реформа НАБУ, реформа САП, реформа НАЗК, АРМА, ВАКС і так далі, і так далі, і так далі.
І на останок, зараз відбувається «реорганізація» БЕБ. Вже не перший місяць туди обирають нового директора. Трошки покопирсавшись у прізвищах кандидатів і «активностях» навколо конкурсу переживаю, що це «бюро» до своєї 10-ї річниці може не дожити".
