Уже понад місяць в парламенті і суспільстві тривають обговорення законопроекту 9103 про цивільні партнерства, який дозволить одностатевим парам отримати рівні права з традиційними у частині спільного майна, успадкування та соціального захисту. Попри неоднозначне ставлення до ініціативи в суспільстві, серед високопосадовців, особливо тих, хто практикує одностатеві відносини, рівень її підтримки досить високий. Серед головних прибічників законопроекту називають заступника міністра енергетики Ярослава Демченкова.
46-річний заступник міністра енергетики Ярослав Демченков ледь не зі студентської лави будує кар’єру у сфері державного управління. Уродженець Донецька, ще під час навчання на факультеті економічних відносин місцевого економіко-гуманітарного університету, у 19 років він став заступником виконавчого директора Донецької обласної ради молодіжних і громадських організацій. Там він майже одразу очолив місцевий молодіжний осередок Ліберальної партії одного з найвпливовіших мафіозних авторитетів Володимира Щербаня.
Уже в 1998 році Демченков став «міністром економіки» молодіжного уряду України, в 22 роки став керівником служби заступника міністра економіки в уряді Валерія Пустовойтенка. В 26 очолює проект «Діалог для реформ», потім переходить консультантом до Світового банку і далі рухається кар’єрною драбиною в міжнародних донорських організаціях. Був також радником, керівником служби одного з віце-прем’єрів, працював у комітеті з закордонних справ, помічником нардепів одразу трьох скликань, старшим експертом з розвитку енергетичного сектору Програми розвитку ООН, а згодом очолив проект Управління ООН з обслуговування проектів. З цієї посади в 2020 році був призначений заступником міністра енергетики України.
Примітно, що приблизно з 2013 року в житті Демченкова з’являється особлива людина. Це такий собі 41-річний на сьогоднішній день Дмитро Інгул, уродженець Дніпра, який згідно з даними його соцмереж, працює в проекті з енергетичної безпеки USAID.
Як Інгул пов’язаний з Демченковим і темою одностатевих партнерств? Справа в тому, що за даними редакції, Демченков і Інгул зареєстровані разом в одній 158-метровій видовій квартирі на Дніпровській набережній в Києві, користуються одним автомобілем Mercedes-Benz GLC 300 з номером КА 0066 ІІ, зареєстрованим на Інгула, регулярно подорожують разом за кордон (Франція, Італія, Німеччина, Польща, Португалія, Білорусь (ймовірно з подальшою пересадкою в Росію), Туреччина, Єгипет, ОАЕ).
В спеціальних сервісах з ідентифікації номерів телефонів номер Інгула записаний як «Дмитрий Ингул, Юникредит от Демченкова». Щоб підтвердити, що це саме той Дмитро Інгул, варто зазирнути на сторінку в ЛінкдІн, де він вказує, що 12 років працював на різних позиціях в UniCredit банку, зокрема, в 2014-2017 очолював департамент корпоративного бізнесу.
Вперше на світлинах і в дописах Демченкова в соціальних мережах прізвище і обличчя Інгула з’являються приблизно в 2014 році, під час місцевих виборів до Київради. Інгул балотується за списком партії «Демократи» за троєщинським округом і організовує велоперегони для дітей (створення велосипедної інфраструктури було «фішкою» партії, її кандидати ходили в зелених футболках зі схематичним зображенням велосипеда).
Згодом Демченков та Інгул регулярно з’являються на спільних фотографіях зі спортивних, сімейних, корпоративних заходів, робочих зустрічей.
Крім того, на одному з фото, підписаному «сім’я» — поруч з Демченковим, його сестрою Лолітою із дитиною, а також їхніми батьками стоїть не хто інший як Дмитро Інгул.
Із фотографій, які сотнями розміщує в своїх соцмережах Ярослав Демченков, видно, що близькі стосунки з Інгулом вони намагаються не надто афішувати. Ба більше, щоб у консервативному суспільстві, яке переймається захистом традиційних цінностей, створити ілюзію порядного сім’янина або чоловіка щонайменше з традиційною орієнтацією, Демченков періодично фотографується або виставляє фото багаторічної давнини зі сторонніми жінками (переважно подругами і сестрою), та їхніми дітьми. Щоб переконатися, що це всього лише подруги — достатньо просто перейти на їхні профілі в соцмережах, аби побачити, що в публічному коханні вони зізнаються зовсім іншим партнерам, а не заступнику міністра Ярославу.
Утім, приховувати свою нетрадиційну орієнтацію Демченков став коли його кар’єра на державній службі пішла стрімко вгору. Якихось дев’ять років тому він не стидався постити в соцмережах фото з відвідин шоу трансвеститів в Одесі, тим самим демонструючи свою лояльність до ЛГБТК спільноти. Так само про «вільні часи» досі нагадують кілька десятків дружніх контактів в соцмережах, які проявляли відкритий інтерес до гей-тематики.
Експерти кажуть, що таким парам, як Ярослав і Дмитро, новий законопроект — у разі ухвалення його парламентом — надасть низку прав і соціальних гарантій. Сюди належить відпустка за сімейними обставинами, спільне володіння майном, а також впізнання тіла чи призначення соціальної допомоги у разі загибелі одного із партнерів під час військової служби. До списку не входить питання адопції та опіки над дітьми. Втім, судячи з усього, Ярославові достатньо погратися кілька раз на місяць із племінниками.
Проблема полягає в тому, що для реєстрації цивільного партнерства заступнику міністра і його партнерові доведеться зробити публічний камінг-аут. І як це відобразиться на подальшій кар’єрі чиновника — можна лише здогадуватися.
