«Все для вас, дорогі росіяни!» - саме такими словами можна описати діяльність Олександра Ткаченка на посаді Міністра культури і інформаційної політики.
З початку року багато експертів і наближені до партії «Слуга народу» обговорювали кандидатуру Олександра Ткаченка на посаду мера Києва, але не тут-то було. Відомий в народі Саша Трухановський, він же Олександр Ткаченко, вичікував місце потепліше, і дочекався. Що може бути солодше ніж місце міністра культури для людини, яка спить і бачить повернення російського кінопродукту на українське телебачення?
Так, будучи ще народним депутатом і головою комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики, Олександр Ткаченко почав піднімати питання про недоцільність заборони на трансляцію російських фільмів і серіалів в Україні, а також про Закон України «Про мову» і необхідність повернути російську мову до теле- і радіомовлення. І це все в момент, коли бойовики на сході стріляють по українським військовослужбовцям і позбавляють українських дітей і матерів їх головних годувальників. Українська мова - це те, за що український народ так довго боровся, те, що ми отримали тільки рік тому, коли був підписаний довгоочікуваний Закон України «Про мову», і те, що нинішній міністр «проти культури» намагається у нас забрати. Риба гниє з голови, а культура України має шанс загинути під управлінням людини, для якої державна мова не є цінністю, який не вважає за потрібне відстоювати і зберігати її, розвиваючи видавничу галузь, бібліотеки, музеї, театри і філармонії.
Але це лише початок.
Ставши міністром культури України, Ткаченко заявив, що російські актори необґрунтовано потрапляють під санкції і заборону, та їх в'їзд варто переглянути. Навіщо? Все елементарно просто. Олександр Ткаченко, він же Саша Трухановський, відкрито лобіює свої інтереси і готує ґрунт для «відродження кінематографа». Точніше для повернення кіновиробництва. Правда, російського. Того самого, який через свої фільми, серіали і спеціальні програми будуть переконувати нас у тому, що Росія - це добре. Ми повинні її любити і їй вірити. А там ми й озирнутися не встигнемо, як у нас немає ні мови, ні історії, ні культури, а наша країна - це частина Російської імперії. І найжахливіше, що нинішній міністр культури Ткаченко не бачить в цьому нічого поганого.
Нещодавно пан Ткаченко підняв питання того, що приватні інвестиції в проекти зйомок телесеріалів за участю Росії варто розглядати з точки зору «економічної доцільності». І ще раз підтвердив той факт, що працює колишній нардеп не на український народ, як повинно було б бути, а на Кремль, впроваджуючи всілякі зміни на користь Росії. Все це буде залишати російський слід в кожному нашому домі, адже будь-яка спільна кінопродукція буде націлена на те, щоб замість країни Путіна і «зелених чоловічків» Росія сприймалася як країна, де «живуть такі ж люди, як ми». Таким чином дії міністра культури націлені на те, щоб сприйняття країни-агресора було розмито остаточно, а російська пропаганда була повернута на українське телебачення, безпека країни була під загрозою.
А тепер давайте зберемо всі пазли воєдино. Пан Ткаченко хоче відновити трансляцію російського кінопродукту, дозволити акторам з країни-агресора в'їжджати на територію України і, природно, брати участь в зйомках на території нашої країни. А значить знищувати нашу культуру, відбирати місця у наших акторів і фахівців в галузі кіновиробництва, які й так внаслідок карантину залишилися без роботи.
Колишній гендиректор телеканалу «1 + 1» день у день продовжує показувати, що готовий проводити культурну політику таким чином, щоб знайти компромісне рішення з Москвою і продовжити заробляти гроші, відправляючи їх на офшорний рахунок і уникаючи сплати податків, тим самим знищуючи розвиток нашої держави - України!
Мабуть, представник українського уряду досі не зрозумів просту арифметику: якщо чесно платити податки, бюджет держави буде зростати, а значить відрахування на розвитку культури теж будуть зростати, відповідно йому (пану Ткаченку) не доведеться виправдовуватися тим, що він не здатний нічого зробити на посаді міністра, так як в казні немає на це грошей, і без розвитку культури в Україні винен не він, а «попередники». А поки Ткаченко вважає, що сплата податків - це прерогатива простих смертних, і не має до нього і його багатомільйонним доходам ніякого відношення, скарбниця держави залишатиметься порожньою. Він буде переконувати народ, що дуже хотів би щось зробити для країни, але грошей немає, а про те, що грошей немає, тому що особисто він переховується від сплати податків, і веде свій бізнес в чорну - згадувати не буде. Себе не гоже здавати.
Так що, поки при владі «свої» - це коло не розірвати. І міністр проти культури України Ткаченко - це яскравий приклад. Його головною метою є знищення української мови, українського кінематографа і української культури, на благо повернення на нашу територію російського сліду і Кремля. Ще кілька місяців в кріслі міністра і на наших телеканалах з'являться гасла «Хай живуть зелені чоловічки!».
