3 березня 2006 року на запрошення обласної організації Асоціації молодих українських політиків і політологів Житомирщину відвідав відомий політолог, директор Інституту проблем управління ім. Горшеніна Кость Бондаренко.
Під час прес-конференції для місцевих ЗМІ на тему «Ризики політичної весни» він повідомив, що більшість аналітиків, експертів сходяться на тому, що цьогорічні парламентські вибори – четвертий тур президентських перегонів.
З цієї точки зору, вважає політолог, їх результати надзвичайно важливі для тих політичних сил, які уособлюють себе з Президентом, оскільки питання легітимності перемоги у 2004 році В.Ющенка залишається актуальним для значної частини громадян України, особливо на Сході країни. А власне для прихильників В.Януковича і очолюваної ним Партії регіонів (ПР) парламентські вибори - підстава для думок про реванш.
Внаслідок багаточисельних помилок помаранчевої влади, яку зараз справедливо уособлюють тільки з двома політичними силами – Народним Союзом «Наша Україна» (НСНУ) і Соціалістичною партією О.Мороза (СПУ) – в українському суспільстві так і не вдалося ліквідувати політичний розкол на Схід і Захід. Більше того, розвалилася і сама помаранчева коаліція, зумівши тільки виконати програму мінімум – здобути владу.
Усе це спричинило попит у мислячого виборця на іншу – третю силу. Проте, отримати значну підтримку виборця їй буде не просто, оскільки, зауважив Кость Бондаренко, більшість виборців за інерцією теж ітимуть не стільки на виборчі дільниці парламентських, скільки четвертого туру президентських перегонів.
Разом з тим, невідворотною тенденцією політолог вважає швидке оновлення після березня 2006 року політичної еліти. Це стане можливим внаслідок:
- посилення робітничого, страйкового і профспілкового рухів, перш за все у розвинутих промислових регіонах, як реакція на ріст безробіття, реприватизацію;
- становлення землі товаром, що поглибить розшарування сільського населення;
- процесу просування України в Європу, у результаті чого вивільнятиметься енергія мас через жорстке регулювання міграції робочої сили як на східному так і західному кордонах тощо.
Нові суспільні рухи, прогнозує Кость Бондаренко, будуть політизуватися, політичне середовище – лівішатиме, і, як наслідок, вже невдовзі після парламентських виборів ми матимемо абсолютно нову дійсність.
Головні ризики сьогодення і віддаленого минулого України, на переконання політолога, зосереджені не в політичній, а економічній площині. Можна дискутувати, чи будуть підстави для розпуску нового парламента чи ні, наскільки новий законодавчий орган країни буде пропрезидентським чи опозиційним до Глави держави. Але головним питанням порядку денного, наголосив політолог, залишиться тема забезпечення України блакитним паливом та розрахунків за спожитий газ, іншими енергоносіями.
Внаслідок підписаних 4 січня 2002 року угоди та протоколів між Україною та Російською Федерацією щодо купівлі та транспортування газу, вже весною уряду доведеться вишукувати за найскромнішими підрахунками 2,2 млрд. грн. Похідною від цих угод буде згортання ряду соціальних програм, ріст цін і т.д. Тож, хто б не формував склад нового уряду, на його довголіття розраховувати не доводиться – вимушено здійснивши непопулярні кроки він опиниться у відставці.
А формувати його будуть, вважає Кость Бондаренко, або НСНУ, ПР (адміністративна коаліція), або Блок Юлії Тимошенко (БЮТ), та ж таки ПР (олігархічна коаліція) і СПУ. У можливість створення коаліції НСНУ, БЮТ і СПУ політолог не вірить. Хоча б тому, що цим політичним силам не вистачить необхідної кількості голосів, вони неспроможні виробити, не те що реалізувати єдину економічну програму.
Аргументом на користь першого варіанту було названо небезпеку економічних негараздів. Назвавши політичний розкол країни на Схід і Захід штучним, взявши до уваги те, що чергових виборів найближчих три роки в Україні не буде і НСНУ, і ПР можуть піти на зраду своїх електоратів. Та, як відомо, в політиці про виборця думають насамперед під час виборчих перегонів. Після виборів – мають перейматися інтересами всіх громадян країни загалом. Зрештою, зголосився Кость Бондаренко, на даному етапі ідеологію примирення, порозуміння сповідує Народний блок Литвина, який міг би стати гарантією надійності такого блокування. Чи не тому Володимира Литвина, Арсенія Яценюка та Віталія Гайдука вже розглядають як найімовірніших кандидатів на посаду прем’єра нового КМУ?
Щодо другого варіанту, то головним мотивом такого можливого блокування називалося прагнення перерозподілу між його основними сторонами власності, зокрема, «Індустріального Союзу Донбасу» та «Інтерпайпу».
Щоправда, політолог не виключив можливості алогічних процесів у новому складі законодавчого органу.
Кость Бондаренко схильний також вважати, що робота нової Верховної Ради України за будь-яких політичних конфігурацій буде результативнішою – внаслідок імперативного мандата кількість ухвалених рішень зростатиме. А подальша політична структуризація суспільства, хай і повільна, не дозволить знизити якість нормативно-правових актів парламенту.
Щодо відзначених особливостей цієї компанії, то серед них:
- намагання політичних сил зберегти займані позиції;
- змагання НСНУ і БЮТ між собою, а не за перемогу;
- низький рейтинг КПУ;
- на щастя, відносно небагато брудних технологій;
- використання «міжпартійною партією війни» адміністративного ресурсу, яку представляють в оточенні Президента України Р.Безсмертний, Ю.Луценко, С.Головатий та інші особи.
Підстави для зриву виборів, поділився власними спостереженнями політолог Кость Бондаренко, наразі відсутні. Однак, повідомив він, є інформація про те, що владні інститути вивчають можливість визнання виборів не дійсними на ряді виборчих дільниць.
