Вопрос о роли личности политического лидера сегодня приобретает особую актуальность...
Питання про роль особистості політичного лідера сьогодні набуває особливої актуальності в часи кардинальної перебудови суспільства. За ким підуть українці? Якими рисами мають володіти лідери? Це питання в нинішніх умовах набуває великого практичного значення. Не лише масована політична реклама і передвиборча агітація, а саме життя примушує замислитися, за ким йти, кого підтримувати на виборах. І питання тут не лише в програмових положеннях партій, блоків, кандидатів, а передусім у тому, подобається той чи інший політик або претендент на мандат виборцеві чи ні.
Особливо актуально сьогодні змоделювати портрет політичного лідера, адже незабаром ми будемо вибирати своїх лідерів до Верховної Ради України та перш за все потрібно розібратися чи відповідають цьому портретові нині діючі депутати та хто з них може розраховувати на реальну підтримку українців.
Ми провели дослідження, яке здійснювалося „відкритим” способом. Щоб не „задавати” та не стандартизувати результат, респонденам не пропонувався перелік можливих рис лідера; вони викладали власну думку, відповідаючи на запитання: „Якими рисами, на Ваш погляд, повинен володіти справжній політичний лідер, щоб Вам хотілося його підтримати, піти за ним?” Досліджуваним пропонувалося назвати якості „ідеального” політика. Досліджувані працювали індивідуально, не погоджуючи своїх думок з іншими.
Слід зазначити, що спостерігається тенденція до деталізації образу ідеального політичного лідера, але на загал переважає певне стале уявлення, що описується найчастіше повторюваними рисами.
Варто сказати, що багато думок були саркастичними, але все ж таки відкинувши жарти ми спробували змоделювати образ цілком прийнятного і для наших умов ефективного політика (нагадаємо, що опитуваним не пропонувалося жодних сталих варіантів, тому варіанти можна сказати «устами народу»):
· свідомий українець не за національністю, а за покликанням;
· не зацикленість на матеріальних благах, публічність.
· Виходець з народу який пройшов всі сходинки соціального та професійного розвитку;
Одержаний список рис ідеального лідера респонденти найчастіше не персоніфікують і не пов’язують з конкретними особистостями з політичного олімпу України. Тому ми проаналізували результати та зробили практичні висновки дослідження. Спробували, в сьогодні діючій Верховній Раді Україні, серед 450 народних депутатів знайти тих, які б задовольнив вимоги народу виходячи з результатів. Головною умовою стала відповідність депутата до всіх пунктів які ставлять до вимоги перед політичним лідером українці.
Відразу скажемо, що було складно, адже багато із депутатів володіють декількома рисами, але не всіма і відразу. Опираючись на практичні результати дослідження знайомимо Вас з «народними політиками» – Олег Ляшко та Михайло Поплавський.
Нам здається, що багато хто скептично віднесеться до таких висновків, але вже ж таки жодного суб’єктиву – опираємось лише на вимоги народу та фактичну відповідність до цих рис одіозного, реально унікального Поплавського та радикально-прямолінійного Ляшка.
Практичні результати дослідження:
Частина І (Олег Ляшко)
1. Свідомий українець не за національністю, а за покликанням.
Багато протиріч виникає коли дивимося на Олега Ляшка, чи він так сильно вболіває за України чи так сильно воліє отримати владу об’єктивно оцінити складно, але якщо фактично оцінювати його дії, то ми сміливо можемо говорити про відповідність вимоги народу, щодо свідомості Ляшка як українця за покликанням. Пекучо-болючими для нього є питання нації, патріотизму, любові до батьківщини, повага до її мови і національних символів. Ляшко довів, що це для нас уже не пусті слова, що ми готові ризикувати задля цього. І нехай не всі з нас пішли у бій, але у багатьох бої відбулися внутрішньо - між сліпою зачарованістю чужою країною і визнанням своєї власної. І друга беззастережно перемогла. Радикальна але така віддана та завзята боротьба Олега за Україну дає нам право зробити висновок, що до відповідності політика до цього пункту вимог народу.
2. Не зацикленість на матеріальних благах, публічність.
Як вдалось дослідити з офіційних джерел, Ляшко не «голий та босий», але і не олігарх. Жваві дискусії точились між експертами що до відповідності цього нардепа до другого пункту вимог, але визначальним все ж таки стала інформація джерела (з етичних міркувань не називаємо імен та прізвищ). Олегу Ляшку, як лідеру радикальної партії, пропонували дуже пристойні статки щоб потрапити до його партійного списку, але позиція політика була однозначною – грошей він не взяв і як любить Ляшко всіх «відправив». Тому робимо висновок – матеріальні блага для Олега далеко не головні.
Тай важко говорити що цей екстравагантний політик з вилами не є публічним.
3. Виходець з народу який пройшов всі сходинки соціального та професійного розвитку
Тернистий життєвий шлях Ляшка говорить сам за себе. Безпідставно говорити, що вихованець школи-інтернату, який починав заробляти пастухом, вчився в ПТУ, згодом отримав і вищу освіту, захопився журналістикою, де досяг колосальних успіхів, а потім політикою де перевершив сподівання усіх скептиків – не пройшов всі сходинки соціального та професійного розвитку, а тим більше не «людина з народу».
Частина ІІ (Михайло Поплавський)
1. Свідомий українець не за національністю, а за покликанням.
Думаю тут навіть найзавзятіші скептики погодяться, адже Поплавський українець «вірою і кров’ю». Об’єктивно такій любові до України позаздрить не те, що кожний з депутатів, а і багато простих українців. Поплавський відомий як політик, бізнесмен, культурний діяч, автор численних мистецьких проектів: «Крок до зірок», «Наша пісня», «Шевченківські вечори», «Мамо, вічна і кохана», музичного телемарафону «Пісня об'єднує нас», який, здивувавши всіх, увійшов до Книги рекордів Гіннесса. Поплавський «інтуїтивно апелює до прадавніх, але успішно придушених вимушеною цивілізованістю рис української ментальності з її неодмінним сентиментом до свого „ставка, млинка й вишневого садка“» і залишається не просто політиком, а і єдиним культурно-мистецьким діячем, що пропагує українську пісню, українські традиції, українську кухню та українські звичаї.
2. Не зацикленість на матеріальних благах, публічність
Не є секретом, що Поплавський забезпечена людина має свій ресторанний та аграрний бізнес і визначальним є те, що своїх статків він не надбав за час роботи в Верховній Раді України, з відси робимо висновки, що він не зациклений на матеріальних благах і до ВР прийшов не заробляти. Також спробували оцінити імідж Михайла Михайловича, дорогих годинників та дорогих металів на жаль чи на щастя на ньому не помітили.
Впізнаваність цієї персони становить 96% в будь-якому куточку України – ось Вам і публічність і відкритість.
3. Виходець з народу який пройшов всі сходинки соціального та професійного розвитку.
Якщо подивитись на біографію та життєвий шлях цього політика, то бачимо, що народився він у звичайному українському селі, а трудову діяльність розпочав у колгоспі. Далі було навчання в ПТУ, робота машиністом, служба в армії. Після, керівні посади в будинках культури, вища освіта та захоплення наукою. Селянський хлопець став ректором, а згодом і нардепом, тому тут зайвими будуть сумніви, що до його соціального і професійного розвитку, як то кажуть : «людина яка зробила себе сама».
Висновки.
Проте мало бути лише наділеним якостями лідера-„організатора”, необхідно ще й сподобатися виборцям, а сподобатись можна лише тоді, коли програма лідера співзвучна спрямованості політичних поглядів більшості населення. Отже, коло замкнулося: лідери, створюючи ідеї, формують базу політичної ідентифікації особистостей, а саме від цих особистостей, наділених правом обирати, залежить, чи стане той чи інший претендент на лідерство справжнім політичним лідером, чи піде за ним населення, що зветься електоратом, чи ні.
Що ж, виходить Поплавський та Ляшко можуть розраховувати на підтримку на виборах восени, виходячи з результатів дослідження, робимо висновки - вони потрібні Україні та українцям.
Можливо, хтось і на далі буде, як той «Хома невіруючий», сумніватися. Але, факти річ уперта.
