Президент УНІАН і секретар Національної спілки журналістів України Олег Наливайко розповів «Телекритиці» про поїздку до Ради Європи, плани балотуватися на голову НСЖУ і з чим пов`язані кадрові зміни в УНІАН.
Пане Олеже, нещодавно ви на чолі делегації НСЖУ перебували з робочим візитом у Страсбурзі й Брюсселі. Хто входив до делегації? З якою метою виїздили до Ради Європи? Як часто відбуваються такі візити?
Це вже добра традиція, делегації Національної спілки журналістів раз на два роки на запрошення Ради Європи відвідують Страсбург і Брюссель. Цього року в нас відбулися зустрічі з єврокомісаром із питань розширення паном Штефаном Фюле і з президентом Європарламенту паном Мартіном Шульцем, членом Європарламенту Мареком Сівцем, секретарем Венеціанської комісії Томасом Маркертом, генеральним секретарем Міжнародної федерації журналістів Бентом Коста, генеральним секретарем Європейської федерації журналістів Стефаном Пирсом та іншими. Ми обговорили нагальні питання в Міжнародній та Європейській федераціях журналістів, штаб-квартири яких розташовані в Брюсселі. НСЖУ є членом МФЖ.
Ця поїздка дозволила нам встановити, як кажуть, прямий зв`язок із офісом Євросоюзу, Ради Європи, Міжнародної федерації журналістів з питань захисту свободи слова, ситуацією зі ЗМІ. Ми були першою українською делегацією, яку прийняв президент Європарламенту Мартін Шульц, мали тривалу щиру (з обох боків) ґрунтовну розмову з єврокомісаром Штефаном Фюле.
Брюссель і Страсбург дуже серйозно стурбовані так званою таблоїдизацією новинного контенту ЗМІ. Вони вважають, що це є новим видом цензури.
Головна мета поїздки — порівняти основні підходи в питаннях свободи слова, почути оцінки подій в Україні з боку Ради Європи і Єврокомісії. Було дуже багато оффрекордз-зустрічей, під час яких ми мали можливість довести до керівників і Ради Європи, і Єврокомісії ситуацію з медіа і свободою слова в Україні. Дуже багато питань було пов`язано з політичною ситуацією в Україні, особливо в плані підготовки до виборів і в плані гучних судових процесів. Представників Ради Європи дуже цікавило, як розвиваються медіа в регіонах.
На жаль, наша делегація цього року була в неповному складі. Делегацію мав очолювати голова НСЖУ Ігор Федорович Лубченко, але через стан здоров`я він не зміг поїхати. Також не поїхав через пневмонію головний редактор газети «Донбас». Таким чином, до делегації ввійшли секретар НСЖУ, народний депутат України Степан Курпіль, помічник голови НСЖУ Олексій Бойко, який курує питання, пов`язані з МФЖ і ЄФЖ, головний редактор газети «Високий замок» Наталка Балюк і я.
Які результати візиту в Європу? Чи вдалося поспілкуватися з європейськими журналістами і представниками журналістських організацій?
Ми змогли ознайомитися з поглядами Ради Європи і донести свої. В нас відбулася дуже цікава зустріч із брюссельським прес-клубом. Ба більше, ми нині готуємося до поїздки у Франкфурт на щорічну зустріч керівників прес-клубів Європи. Думаю, що найближчим часом буде підписано угоду про співпрацю між брюссельським прес-клубом і Спілкою журналістів, у нас багато точок дотику. Ми вивчали досвід брюссельського прес-клубу, думаю, що після квітневого з`їзду НСЖУ будемо запроваджувати в нашій спілчанській роботі багато з тих моментів, які вони використовують. Також у майбутньому, можливо, налагодимо контакти між журналістським фондом і брюссельським прес-клубом на комерційній основі.
Розкажіть про актуальну діяльність спілки, скільки нині вона налічує членів? Чи плануються якісь реформи в НСЖУ?
У нас на сьогодні понад 18 тисяч членів. Як секретар я відповідаю за міжнародні питання, тому й опікувався цим візитом. Торік ми провели близько 10 прес-турів, зустрічей із різними керівниками. Торік у лютому відбулася зустріч в Ірані з віце-президентом Ірану, міністром закордонних справ. Нам вдалося познайомитися з колегами по роботі в Канаді. Тепер готуємо поїздку в Молдову і Придністров`я, очікуємо на зустріч із новообраними президентами.
Якщо казати про спілчанські проблеми, то ми тепер хочемо використати звітно-виборчі збори для того, щоб оцінити, що вже зроблено, виокремити головні недоліки, й дати новий імпульс розвитку Спілки. Усі секретарі НСЖУ побували в регіонах на обласних конференціях. Зокрема я був у Львові й Тернополі. Проблем, безумовно, дуже багато. На мій погляд, у першу чергу спілка має дати імпульс — і ми вже над цим працюємо — для об`єднання всіх, хто хоче захищати інтереси журналістів. У нас немає ніяких розбіжностей ані з рухом «Стоп цензурі!», ані з профспілками. Є ціла низка проектів, які можна спільно розвивати. Нам необхідно знайти платформу для об`єднання абсолютно всіх журналістських організацій для того, щоби створити єдиний захисний щит нашої професії.
Звіти і вибори повинні дати також імпульс модернізації Спілки, відповісти на питання: куди вона піде у найближчі 5 років? Перефразовуючи відомий вислів, ми кажемо не тільки про те, «що зробила Спілка для мене?», але й «що я зробив для Спілки?».
Головне: ми можемо чесно дивитися в очі колегам, ми зберегли організацію, не торгували її майном. Ми не були фаворитами влади ані попередньої, ані нинішньої. Чергові вибори в Спілці — це доля журналістів і доля їхнього професійного об`єднання.
В нас є багато оргпитань. Не таємниця, що деякі люди вступили в Спілку, щоб отримати якісь дозволи чи візову підтримку, але насправді до журналістики вони не мають стосунку.
Ми повинні серйозно розвивати економічний блок. Бо вже набридли спілчанські злидні. Є журналістський фонд, і в мене, і в колег є конкретний план, як його наповнити коштами. Гроші, в першу чергу, має бути скеровано на підтримку молоді (конкурси, стажування, стипендії), підвищення кваліфікації (школа молодого редактора, спецкурси, прес-тури), турботу про ветеранів (стипендії, соціально-культурні заходи, фінансування фонду «Ветеран преси»).
Як головні майданчики для комунікацій необхідно розвивати і підтримувати журнал «Журналіст України», оновити сайт Спілки.
Окремий проект — роздержавлення державних і комунальних ЗМІ, з цього приводу є домовленості щодо грантової підтримки європейськими інституціями.
Але головне наразі — це зберегти єдність. І, на мій погляд, гарантом цього має бути Ігор Федорович Лубченко, його авторитетне слово є й повинно залишитися головними! Я особисто буду вносити пропозицію про створення координаційної ради на чолі з ним, тому що Ігор Федорович, як ніхто інший, довів свою відданість нашій Спілці.
Чи справді ви плануєте балотуватися на посаду голови НСЖУ? Чи відомо вам, хто ще хоче запропонувати свою кандидатуру? Які, на вашу думку, у вас шанси очолити НСЖУ?
Після київської конференції я для себе прийняв рішення балотуватися на голову НСЖУ. Про всіх кандидатів ще не відомо, бо тривають обласні конференції. Наскільки я знаю, Віктор Набруско хоче балотуватися, хтось із народних депутатів, є кандидат від Одеської обласної організації. Що стосується шансів, то важко сказати, це вибори, таємне голосування.
Як ви ставитеся до співпраці НСЖУ з НМПУ? В яких напрямах вона може бути ефективною?
У першу чергу — це захист професійних інтересів журналістів і дотримання принципів свободи слова. Найголовніше, щоб у нас не вийшло так, як у великій політиці, коли кожен бореться за якусь булаву, за того, хто старший, хто має у чомусь контрольний пакет тощо. У нас у всіх спільні інтереси, й у профспілок, і в Спілки, й у різноманітних регіональних журналістських об`єднань та асоціацій. Тому згуртування має відбуватися на незалежній основі. Ми можемо разом із профспілками захищати журналістів і відстоювати свободу слова. Приміром, ми разом співпрацюємо в Міжвідомчій робочій групі, яку очолює прес-секретар президента Дарка Чепак. Там розглядалося 108 випадків порушень прав журналістів, насправді їх набагато більше. Якщо ми зможемо захистити права колег, вжити дієвих заходів, то вже наша праця буде недаремною.
В Україні немає пресової картки єдиного зразка. На вашу думку, чи потрібна вона, як можна зробити таку картку, щоб її визнавали всі видання і владні структури?
Мені здається, що потрібна. Єдине, що ця картка має випускатися консенсусом громадських організацій і видань. Наскільки я знаю, НМПУ і НСЖУ нині займаються підготовкою такого проекту. Є непоганий досвід в Англії, Іспанії. Тут, я думаю, можна отримати підтримку МФЖ чи ЄФЖ. Але мені здається, цю ідею мали би всі підтримати.
Якщо ви очолите НСЖУ, вам доведеться залишити посаду президента УНІАН?
Так. Насправді я прийняв для себе певні рішення. Нещодавно я пішов із посади гендиректора, ставши президентом УНІАН. Це було моє прохання до акціонерів, щоб у НСЖУ не було якихось звинувачень у зв`язках із тими чи іншими фінансово-промисловими групами, що я використовую якісь фінансові можливості УНІАН. У принципі, якщо мене оберуть, я готовий повністю піти з посади президента УНІАН.
Які зміни відбулися в УНІАН після вашого переходу з посади генерального директора на посаду президента?
Нагадаю, генеральним директором призначено Вадима Осадчого, це керівник інтернет-проектів групи «1+1», до цього керівник сайту «Обозреватель», який має чималий досвід в інтернет-журналістиці.
Кадрові зміни в УНІАН пов`язані, в першу чергу, з необхідністю посилення інтеграційних процесів у рамках медіагрупи «1+1». Річ у тім, що за підсумками першого півріччя минулого року УНІАН закінчив із прибутком, повернув поточний оперативний кредит, а в рейтингу сайтів впевнено посідав другу-третю позицію з великим відривом від конкурентів. Але після об`єднання з групою і переходу прав на продаж банерів та просування сайту «Глобал Медіа Груп» ми несподівано для себе завершили зі збитком, бо продажі за перші чотири місяці по грошовому потоку впали відразу в чотири рази (хоча всі соціальні позиції бюджету було виконано), рейтинг сайту при цьому відкотився на п`яту — сьому позиції, чого не було вже років п`ять.
І хоча ми вийшли на бездефіцитний проект бюджету 2012 року й успішно в січні-лютому (а це традиційно найскладніший період) його виконали, виникла необхідність підвищити статус управлінської компанії і відповідальності не тільки за планування, а саме за конкретні результати нашої співпраці.
Тим більше, що засновники розглядають рішення про зміну в системі продажів і про інвестування в розвиток новітніх інформаційних технологій агентства. Якщо раніше роботу менеджменту оцінювали тільки за фінансовими результатами, то тепер, в першу чергу, і за якістю контенту, і продажів саме передплатних продуктів. А це ще посилює відповідальність керівництва перед акціонерами.
Чотири роки тому ми після складних дискусій визначили для себе, що в час розвитку інтернету та розкриття інформаційних джерел розраховувати тільки на доходи від передплати неправильно. І тоді власними силами, без залучення коштів засновників переробили сайт агентства на повноцінне інтернет-ЗМІ. Час показав, що ми були праві, адже доходи від продажів відкритого доступу склали
Насправді ніхто ще не знає, куди піде споживання медіаконтенту. Ніби споживачів і стає все більше, але, з іншого боку, в традиційному розумінні їхня частка зменшується. Люди споживають усе більше інформації, цікавляться світом, водночас усе менше розуміють, що з цього потоку є новини, і тим більше не готові за це платити.
І як сказав один колега: «Роль медійних компаній, з одного боку, має зростати, а з іншого — є об`єктивне падіння інтересів до тої форми, в котрій вони зараз існують. Для декого це привід впасти в депресію, для інших — розпочати експерименти з новими форматами».
Нещодавно президент підписав закон про повну заборону реклами тютюну. Чи давав раніше сайт УНІАН тютюнову рекламу? Як ви ставитеся до заборони реклами тютюну?
Ні, в нас не було реклами тютюну — ні контентної, ні банерної. Я веду здоровий спосіб життя, ніколи не палив, тому до повної заборони реклами тютюну ставлюся позитивно.
