Пієлонефрит нирок — це запалення інтерстиціальної тканини органу (паренхіми) з бактеріальною етіологією. Хвороба провокує порушення функції виділення, організм поступово отруюється шлаками. При цій патології больові відчуття не різкі, частіше виникають лише з одного боку. Пієлонефрит несе загрозу не лише здоров’ю самих нирок, а й безпосередньо життю пацієнта1
Причини пієлонефриту нирок
Захворювання найчастіше розвивається внаслідок потрапляння до органу інфекції — кишкової палички або стафілокока. Патогенні бактерії потрапляють у нирку гематогенним шляхом із джерела інфекції, яке може локалізуватися будь-де в організмі.
Цей фактор і зумовлює формування груп ризику пацієнтів, схильних до захворювання на пієлонефрит2:
— пацієнти із сечокам’яною хворобою;
— чоловіки з патологіями передміхурової залози;
— особи з вродженими аномаліями сечовивідних шляхів та відхиленнями в будові нирок;
— хворі на цукровий діабет
— вагітні;
— діти дошкільного віку.
Нерідко пієлонефрит нирок вражає осіб, що раніше вже переносили інфекційні захворювання сечової системи, а також людей зі зниженим імунітетом.
Симптоми захворювання
Пієлонефрит не характеризується певними специфічними проявами, тому діагностувати його на ранній стадії непросто. Зазвичай пацієнти звертаються до лікарів з такими проблемами:
— лихоманка або озноб разом з підвищенням температури тіла;
— сильний, різкий біль у попереку;
— порушення сечовипускання;
— потемніння та скаламутніння сечі;
— специфічний «рибний» запах після сечовипускання;
— нудота або блювання;
— слабкість, підвищена стомлюваність.
Для гострої фази захворювання характерне швидке проявлення типової симптоматики та наростання явищ інтоксикації організму. У разі переходу патології в хронічну стадію, клінічна картина може бути дещо стертою, з відзначенням тупого болю у попереку та прискореним, дискомфортним процесом сечовипускання.3
Терапія та профілактика пієлонефриту
Ефективне лікування пієлонефриту нирок повинно бути комплексним. Зазвичай поруч з антибактеріальною терапією, призначенням знеболювальних, спазмолітичних та м’яких діуретичних препаратів, лікарі рекомендують внести корективи у свій спосіб життя:
— дотримуватися дієти або принципів здорового харчування;
— уникати переохолодження;
— правильно виконувати гігієнічні процедури;
— раціонально організувати час роботи та відпочинку.
Лікар може призначити вживання фітопрепаратів для профілактики та лікування пієлонефриту за умови відсутності протипоказань у пацієнта.
Литература:
1. Гострий та хронічний пієлонефрит: стан проблеми та шляхи зниження захворюваності. О.Н. Сігітова, Е.В. Архипов. Вісник сучасної клінічної медицини 2008 Том 1.
2. Образцов И.Г., Антонов С.М., Бердова Т.Л., Гамзин С.Ю., Решетникова Т.Н., Левчик Л.С. Опыт клинического применения препарата Канефрон Н для профилактики ранних лучевых циститов у больных со злокачественными новообразованиями органов малого таза // Здоровье Украины. — 2005. — № 6(115). — С. 1-2.
3. Chughtai B., Thomas D., Howell A. Variability of commercial cranberry dietary supplements for the prevention of uropathogenic bacterial adhesion. Am. J. Obstet. Gynecol. 2016 Jul. 215(1). 122-3. doi: 10.1016/j.ajog.2016.03.046. Epub 2016 Apr 5.
