Депутат Степан Хмара считает, что коллеги попросту „кинули” Порошенко, уверен, что премьер Тимошенко была ошибкой для Украины и готовит свою кандидатуру на ее место.
- Прокоментуйте, будь-ласка відставку Петра Порошенко з посади народного депутата.
Я думаю, що це – неправильно. Тому що він написав заяву про відставку і подав заяву про відкликання своєї попередньої заяви, яку вчора ми розглядали на регламентному у комітеті. Якщо ми прийняли рішення задовольнити його останню заяву, то так треба було і робити.
Я вважаю, що Верховна Рада діяла на емоціях. Я, нажаль, в цей час у залі не був. Верховна Рада поступила несправедливо.
- Чи не стане "подвійна" відставка Порошенка ударом по ньому, як по політику?
Я не знаю як це буде. Це, насамперед, залежатиме від Петра Олексійовича. Він, все-таки є досить потужною людиною. Він є людиною розумною. Він працював в досить складних умовах на чолі бюджетного комітету. Це його місце. Він добре працював там. Шкода, що його звільнили – це буде втрата для Верховної Ради.
- Кому на користь відставка Порошенко?
Я виходжу з того, чи це піде на користь Україні. Не все так просто. Юлія Володимирівна робила надзвичайно багато помилок. Я, виходячи з фракції, застерігав її, щоб цих помилок було менше. Нажаль їх ставало дедалі більше – і по відношенню до керівництва урядом, і по проведенню економічної політики, і по формуванню фракції у Верховній Раді, від якої залишилася лише назва "Блок Юлії Тимошенко". З попередньою фракцією вона не має нічогісінького спільного. Партія "Батьківщина" – це вже не та партія "Батьківщина", з я якою ми колись об’єднувались. Цієї партії "Батьківщина" – немає. Там – невеликий конгломерат авантюристів, мафіозних елементів і тому подібного. Це може привести Юлю до надзвичайно поганих наслідків.
- Чи видужає БЮТ вибори, якщо фракція фактично розвалена?
Ні, фракція не розвалена. У фракцію прийшли вчорашні кучмісти, представники сумнівних кланів, люди з кримінальною репутацією. Цілий ряд є у фракції таких. Просто люди ще цього не зрозуміли. Ми то знаємо більше хто є хто, скажімо, серед депутатського корпусу. Безперечно, якщо буде об’єктивна інформація, то це дуже вдарить по Юлії.
- Як ви вважаєте, Тимошенко була на своєму місці на чолі уряду?
Ні. Юлія Володимирівна показала, що нездатна керувати такою складною структурою як уряд України.
- Відставка Кабміну зараз доречна, чи ні?
Тут складно сказати. Все залежить від того, чи правильно буде сформований уряд. І тут президент не повинен дивитись на чиїсь заслуги, участь у революції. Президент нічого нікому не винний, президент винний тільки Україні і українському народу. У нього є перед цим народом зобов‘язання, а не перед окремими групами, політиками і так далі. Тому він повинен працювати так, щоб зробити якомога менше помилок в кадрових питаннях.
- Хто б, по-вашому, міг очолити уряд?
Я не можу цього говорити, хоча сьогодні в мене є кандидатура, але я не можу її назвати – це просто некоректно.
- По-вашому, чи вірно діє Президент в ситуації, що склалася?
Це можна було б говорити, коли, скажімо, я би мав якусь часточку можливості впливати, навіть не те що впливати, а донести свої думки до президента. Нажаль, я досі такої можливості не маю – жодного разу з Президентом не зумів зустрітися. Це була помилка президента. Я думаю, президент повинен був звернути увагу ще в березні, коли я вийшов з фракції БЮТ - запитати мене. Це все ж таки серйозний політичний крок відомого політичного діяча - я без зайвої скромності кажу. Він повинен був запитати чому я це роблю. Я б йому один-на-один дав розгорнуті пояснення.
Я намагався до нього пробитися але його оточення заважало. Але й Віктор Андрійович сам повинен був проявити якусь ініціативу. Я розумію занятість його і всі інші проблеми і є його прихильником.
- Що ви можете порекомендувати Тимошенко зараз?
Я не можу Юлії Володимирівні нічого рекомендувати. Я їй давав поради ще до того, як вона стала прем‘єром, ще до виборів. І тоді вона вже перестала прислухатися до них, тому я утримуюсь від того, щоб їй радити щось. Вона проігнорувала розумні поради, тепер нехай вона сама відповідає за свої вчинки. Коли я побачив, що я не можу впливати, коли я робив серйозні зауваження щодо помилок: і від того, щоб в майбутньому їх не повторювати, і старі виправити, коли вона це все проігнорувала, то я вирішив, що не можу розділяти відповідальність за її дурниці і пішов.
- Чи не спровокує ситуація, яка зараз склалася, контрреволюцію?
Буде дуже багато залежати від політичної волі Президента, від тих патріотичних сил, які підтримують Президента, від того, які його наміри. В нього дуже багато добрих намірів. Це дійсно – перший Президент український. Якщо він проявить політичну волю, то все, що зараз відбувається, всі скандали, всі проблеми, можуть призвести до оздоровлення і покращання ситуації в подальшому для України. Але знову ж таки кажу: потрібна політична воля Президента і патріотичних сил.
- Ви відносите себе до таких патріотичних сил?
Звичайно. Українська народна партія відстоює позицію Президента. Я, особисто також його підтримую. Я хотів би щоб Президент проявляв більше волі, чи відповідальності. Просто, часом, зловживають його добротою. Він – людина моральна. Просто він часом не уявляє, що певні люди можуть вчиняти інакше, ніж за законом. В такому випадку потрібні хірургічні заходи.
- То ви вважаєте, що Зінченко був правий, коли сказав, що навколо Ющенко звели інформаційний мур?
Так, він був правий, але він не каже всього. Зінченко не говорить про те, що і він повністю провалив роботу, очолюючи секретаріат Президента. Не було налагоджено аналітичної роботи і це було видно – дуже часто підставляли Президента. Президент не мав повноцінного забезпечення своєї діяльності по різних напрямах. А це безпосередні функції організації, яку очолював Зінченко.
Тут спрацювала суб‘єктивність. Зінченку можна подякувати за те, що він насмілився сказати правду, робити героя з нього – це не той варіант. Людина повинна визнати і свої помилки, свої провали. Нажаль в нього на це не вистачило сили. Він хоче показати себе таким біленьким, чистеньким, але це не так.
Ніхто ніколи не брав його головою секретаріату Президента. Сама тільки назва "державний секретар" – це ж Олександр Олексійович готовив проект указу і саме назвав свою посаду "державний секретар", що абсолютно не відповідало конституції. Це відразу проявило його надмірні амбіції. В мне ще тоді виникла дуже серйозна пересторога.
Да й під час передвиборчої кампанії він дуже багато помилок робив і багато чого не робив так, як треба. Це народ зробив, Богу дякувати, "помаранчеву революцію", але заслуги там Зінченка – дуже і дуже малі.
- Вам не здається, що Зінченко, разом із Каськівим, роблять нову революцію?
Я не думаю, що Зінченко здатен робити революцію. Робити якісь кроки, щоб врятувати себе в політичному житті, зберегти себе - безперечно він буде. Хай робить – це зрозуміло для кожної людини. Тим більше, що він ще молода людина. Йому треба пам‘ятати про свої помилки.
