Директор Київскього еколого-культурного центру Володимир Борейко каже, що через 10 років Київ реально потоне у смітті, якщо сьогоднішня ситуація не зміниться та стверджує, що колектор у Бортничах – на межі краху, і якщо терміново не почати його ремонт, пів-України залишиться без чистої води.
Пане Володимире, чи потоне українська столиця найближчим часом у смітті?
Напевно, так. Років через 10, я думаю, Київ все ж потоне в смітті. Ми нещодавно збирали відходи на Трухановому острові, біля озера Бабине, і просто жахнулися. Там, на невеликій ділянці площі за дві години ми назбирали 160 великих пластикових мішків сміття. А так по всьому Києву. Я думаю, в нашій столиці вже накопичилося на вулицях, в лісах, парках понад 100 тисяч тон сміття, яке лежить безпосередньо на землі. Через 10 років, якщо ситуація не зміниться, вже не буде де відпочивати – ні на Трухановому острові, ні в Гідропарку, ні в Кончі-Заспі.
В чому причина такого засмічення міста?
На мій погляд одна з основних причин – розповсюдження реалізації різноманітних товарів в пластиковій тарі. Пластик ніхто не приймає. Раніше було скло, яке збирали бомжі, і таким чином прибирали пляшки з вулиці. А пластикові пляшки ніхто збирати і приймати не хоче. У нас не має жодних переробних технологій. У Донецьку, наприклад, є фірма, яка займається переробкою пластику, а в Києві такого не має. Все, що ми на Трухановому назбирали – це був пластик, і трохи битого скла. В багатьох країнах Європи та світу пластикову тару просто не виробляють. Там є або картонні упаковки або скляна тара. Тому, на мою думку, з пластиком потрібно вже зав’язувати.
Які ще причини?
У нас не має адміністративної відповідальності за сміття. Тобто, наприклад, я пішов на пляж, там насмітив, а міліція мені нічого не може зробити. У нас в адміністративному кодексі не має за це жодного покарання. В Польщі, якщо ти насмітив, одразу ж мусиш сплатити певний штраф.
Тобто, низька загальна екологічна культура населення – це також вагома причина?
Звичайно. Є люди, які на відпочинок приходять пішки, збирають сміття за собою й за іншими. А є такі громадяни, які приїжджають на машинах, насмітили, зібралися та поїхали. А сміття залишилося лежати на землі. На Трухановому, та де ми прибирали, є кілька сміттєвих контейнерів, а людям було важко пройти сто метрів й викинути свої відходи.
На вашу думку, соціальна реклама направлена на підвищення екологічної культури людей могла б виправити ситуацію?
Розумієте, у нас вся реклама – це пиво «Чернігівське» та сигарети «Вест». Тому, народ виховується лише пити, палити та розважатися. Рекламні лозунги «не сміти», «прибери за собою» зараз не популярні, як серед людей, так і серед чиновників. Я був у Москві, і там на вході в міський парк стоїть реклама – «Це наш парк, це наша гордість, давайте збережемо його, таким, яким він є». Тому, там і смітять мало. В естонській столиці Таллінні, для прикладу, на газонах стоять таблички «По траві ходять лише віслюки». У нас вже порожні пляшки з’явилися навіть в метро. Два-три роки тому вони там не валялися. Ми часто ходимо в рейди в Конча-Заспу, і п’ять років тому там було чисто. А зараз весь берег Дніпра там встелений пляшками порожніми. І покращення ситуації я аж ніяк не очікую. Зараз я слухаю заяви всіх претендентів на посаду київського міського голови, і ні від кого я не почув заклику на порятунок Києва від сміттєвої напасті.
Чому прибиранням Києва займаєтеся ви – представники недержавної організації, а не комунальні служби?
Справа в тому, що це все сміття мають прибирати не комунальники. В Києві, в зонах, які знаходяться біля води, має слідкувати за дотриманням чистоти фірма «Плесо». А ця фірма займається лише тим, що здає в оренду пляжі та торговельні місця на них, і має за це гроші. Більше нічим вона не займається. Інша фірма – «КиївЗеленБуд» лише спилює дерева, та продає їх як комерційна структура.
Чи можна оцінити роботу комунальників як незадовільну?
Я скажу так – наша міська влада прибиранням міста сьогодні не займається. І на подвір’ях будинків сміття багато, і в парках та зонах відпочинку. Потрібно, напевно, створити спеціальну фірму, яка б займалася прибиранням міста.
А як ви оцінюєте ситуацію з колектором в Бортничах?
Проблема Бортничі в наступному – там 80 відсотків всієї системи просто не працює. Мікроорганізми, які є в активованому мулі, і які мають переробляти сміття, просто вимерли.
Чому?
Через перевищення концентрації нафтових відходів та важких металів. Якщо новий мер не буде вкладати гроші у дуже вартісні очисні споруди, то через років п’ять вся бортницька система вийде з ладу, і всі відходи будуть йти в Дніпро. А на цій річці знаходять 10 областей України. Тому, Київ зіпсує життя ледь не половині українців. Далі, влада планує будувати новий сміттєспалювальний завод на Троєщині. Я не розумію, навіщо це. Всі подібні підприємства будують за межами міста Не можна в центрі спального району будувати такий завод. Я взагалі не уявляю, як з усього міста туди звозитимуть сміття. Там же постійно створюються дорожні затори. Також, як можна будувати там цей завод, якщо проти цього виступають мешканці району.
А з екологами взагалі хтось радився, чи можна там будувати?
У нас була зустріч з міськими чиновниками в ефірі одного з телевізійних каналів. Нам ніхто не відповів, скільки грошей міська влада виділяє з бюджету на будівництво заводу. Також, ці чиновники не відповіли, чи були якісь альтернативні проекти і підрядники. Цей завод будуватимуть італійці. Чому саме вони ніхто сказати не зміг. Тобто, таке враження, що хтось комусь дав «відкат», і саме тому вирішили віддати цей проект італійцям і будувати на Троєщині. Це мені дуже не подобається. Тут щось не те. Також, я не розумію, навіщо взагалі спалювати це сміття.
В якому сенсі навіщо?
Це сміття – це гроші. Рік тому я розмовляв зі свої знайомим зі Швейцарії, і той просто був вражений, що ми маємо стільки сміття, і ніхто його не переробляє і не заробляє на ньому гроші. В Швейцарії, за його словами, сміття взагалі не має.
А чому ж тоді вони не хочуть заробляти на нашому смітті?
Вони і хочуть. Втім, українські реалії їм не дають цього робити. Наприклад, приїжджають вони в Херсон з планами побудувати там підприємство з переробки пластикових пляшок. А їм місцева влада, за словами цього швейцарця, каже, щоб вони дали хабара за різноманітні довідки та дозволи. А вони хабарі не звикли давати. Тому цим у нас ніхто не займається – не лише українці, а й іноземці.
