Народный депутат (фракция "НУНС") Олесь Доний считает, что "регіонали тривалий час використовують тезу про зближення з Росією лише для того, щоб не відірватися від своїх виборців, не втратити їхню підтримку. В той же час вони свідомо готові до набагато більших компромісів з владою". Об этом он рассказал в эксклюзивном интервью Интернет-газете «Фраза».
Що можна очікувати від провідних політичних сил у 2008 році?
Щодо Партії регіонів, то тут ні про який розкол річ йти не може. Хоча й існують різні думки з цього приводу. Проблеми цієї партії пов’язані з тим, що вона важко себе почуває в опозиційному статусі.
Чому?Значною мірою тому, що за цією політичною силою стоїть великий капітал. А великий капітал в Україні раніше міг розвиватися лише за умов максимально тісної співпраці з органами державної влади. Тому зараз цей великий капітал Партії регіонів непокоїться і побоюється. Для того, щоб він не побоювався потрібно, аби правила гри в українській політиці були змінені, а саме - було відокремлено бізнес від влади. А це в сучасній Україні в найближчі роки нереалістично. Або ж великий капітал може налагоджувати стосунки з виконавчою владою. В даному випадку цей процес триває, і ми можемо його спостерігати.
Ви маєте на увазі затвердження Раїси Богатирьової на посаді секретаря РНБО?
В цьому плані ми можемо бачити як бізнес знаходить можливості для виживання. Справа в тому, що ідеологічність у цій партії не так розвинена, як у інших. Ось тому, лідери „регіоналів” готові йти на більший компроміс з владою ніж їхні виборці.
Ментально українізація регіональних еліт триває набагато швидшими темпами, ніж населення. „Регіонали” тривалий час використовують тезу про зближення з Росією лише для того, щоб не відірватися від своїх виборців, для того, щоб не втратити їхню підтримку. В той же час вони свідомо готові до набагато більших компромісів з владою.
Як ви думаєте, великий капітал у Партії регіонів буде нарощувати свій вплив на верхівку політсили?
Капітал буде готовий до співпраці, але, враховуючи інтереси власних виборців, вони не зможуть робити це радикально. Тим паче, у ПР немає альтернативи Віктору Януковичу як лідеру партії. А він - проти цього.
Як ви думаєте, чи буде продовжуватися залучення до органів державної влади чільників „регіоналів”?
Безперечно. Саме тому була така швидка, різка негативна реакція Віктора Януковича, бо він усвідомив, що це не лише якісь сепаратні перемови за його спиною, а можливо, навіть, системний процес. І якщо його не припинити зараз, то очевидно, що це буде прикладом для наслідування для інших діячів партії.
Його реакція може і не справити враження на тих „регіоналів”, які все ж захочуть увійти до виконавчої влади?
Дійсно, як бачимо, Богатирьову так і не виключили з партії. Реакція відповідна у Януковича була, але важелів впливу для усунення Богатирьової в середині фракції у нього не виявилось.
Партія регіонів може вдатися до радикальної опозиційної діяльності?
„Регіонам” потрібно ще багато вчитися, для того, щоб стати справжньою парламентською опозицією. Вони багато що намагаються перейняти у опозиції зразка 2006-07 років, але їм не все вдається. Дуже по дитячому виглядав їхній вихід з зали під час важливих голосувань щодо Кабінету міністрів.
Чому по дитячому?
Тому що раніше Партія регіонів намагалася показати себе надзвичайно потужною політичною силою. Їхній вихід з зали був аналогічний історії з кинутим у Януковича яйцем, коли лідер Партії регіонів ледь не плачучи, розповідав, як йому шкода тих молодиків, які з ним таке зробили. Можливо, Партії регіонів не вистачає політичних стратегів, яким був Євген Кушнарьов.
Яка доля парламентської фракції „Наша Україна-Народна самооборона”?
З’єднує народних депутатів у нашій фракції набагато більше, ніж роз’єднує. Об’єднує – спільне бачення понять „українська держава”, „культура” і „євроатлантична інтеграція”. Звісно є й інші тактичні бачення, персональні бачення. Причина – депутатами фракції є представники дев’ятьох політичних партій, які були представлені в блоці. На цей момент більшість партійних еліт бояться за своє майбутнє в спільній партії, яку нині створюють. Тому відбуваються певні коливання
Яка доля у фракції чекає на Івана Плюща, який так і не підписався під коаліційною угодою?
Він – член фракції. Є різні думки стосовно його майбутнього. Але втрачати багнет назавжди є нераціонально.
Добре, а як ви особисто почуваєтесь в стінах українського парламенту?
Насправді, останні роки мене все більше й більше вабить не політика, а мистецтво. Політика в нашій країні зведена зараз виключно до діяльності кількох персонажів. Тому нині я більше прагну самореалізації в якихось мистецьких проектах. Однак, у Верховній Раді я спробую зреалізувати кілька своїх ідей. Як громадський діяч я не міг це зробити.
