Народный депутат V созыва от Партии регионов Тарас Чорновил считает, что главной ошибкой коалиции стало совместное с БЮТ преодоление вето Президента на Закон «О Кабинете Министров», а также говорит, что не все «экс-оппозиционеры» получили места в списке «Регионов» на будущих досрочных выборах.
Тарасе В’ячеславовичу, Партія регіонів вже здала документи для участі у дострокових виборах у ЦВК. Як це відбувалося?
Нічого особливого не було. Ми здали основні загальнопартійні документи, в яких є інформація про список партії, про реєстрацію як самої політичної сили, так і про реєстрацію партії у ЦВК як учасника виборчого процесу. Тепер ми чекаємо на перевірку всіх документів. Але я не сумніваюсь, що там все буде нормально, оскільки наші співробітники ретельно вивчили всі документи на наявність у них необхідної інформації.
Скільки кандидатів у вашому списку?
У нас 450 чоловік, список повністю заповнений. Можливо, на кінцевому етапі будуть якісь корективи, якщо хтось відмовиться балотуватися.
Чи задоволені ви списком Партії регіонів?
Загалом так. Тому що, ті люди, які мали би бути в списку, на мій погляд, розташувалися в прохідній частині. Можливо, потрібно було голів обласних партійних організацій з так званих зон ризику (Західна Україна, де Партія регіонів не має особливої підтримки – авт.) внести до прохідної частини. Однак, наразі переважила думка, що парторганізації з Західної України мають напружити усі зусилля, щоб досягти гарного результату, і таким чином, самим собі забезпечити прохід до парламенту. Тому їх поставили досить далеко.
Як вирішували долю Олега Калашникова?
Питання Калашникова розглянуте. Він у списки не включений, і його політична кар’єра вже закінчена. Однак, на нашу пропозицію виключити його з партії, більшість присутніх на з’їзді запропонувала залишити його, і подивитися, як він буде себе надалі поводити. Тобто, на сьогоднішній день він є рядовим членом партії і вже не буде депутатом. Однак, я не думаю, що він довго просидить у Партії регіонів навіть рядовим членом, а піде сам.
Як ви ставитеся до нових облич у списку Партії регіонів?
Оцінити більшість з тих людей, які з’явилися в списку мені досить складно, оскільки я з ними близько не спілкувався. Однак, поява таких людей як Інна Богословська та Нестор Шуфрич позитивно вплинула на наш список.
Чому з Партією регіонів на дострокові вибори не йде Віктор Медведчук?
Я, особисто, задоволений, що не має Медведчука. Для мене він є досить одіозною та демонічною постаттю. Інші люди до нього ставляться трохи м’якше та спокійніше. Але не потрібно забувати, що свого часу Віктор Медведчук керував партією та Адміністрацією Президента. В обох випадках ми маємо не найкращий кінцевий результат – партія втратила електоральну підтримку, а Президент Леонід Кучма, можливо сам, але і через того-таки Медведчука, втратив свою популярність. Тож, я думаю, що Партія регіонів втратила б певну частину підтримки народу, оскільки Медведчук тягне за собою шлейф негативу.
Чи правда те, що народним депутатам, які поповнили коаліцію у лютому-березні, давали гарантії їхньої участі у виборчому списку Партії регіонів на дострокові вибори?
Я сумніваюся, що про такі гарантії могла йти мова. З однієї простої причини – ми взагалі не передбачали, що Ющенко піде на розпуск Ради і настільки порушить Конституцію. Указ Президента став для нас повною несподіванкою.
Але ж певна частина «перебіжчиків» отримала місця у списку?
Перебіжчиками їх назвати досить важко, адже вони не вступили у фракцію Партії регіонів, а приєдналися до коаліції. Розумієте, їхній вчинок легко зрозуміти – ці люди прийшли у Верховну Раду виконувати свій конституційний обов’язок – розробляти та ухвалювати закони, а не сидіти під електрощитовими.
Ковтуненко та Поліщук (колишні представники БЮТ - авт.) не потрапили до списку. Вони – активні люди, але щось десь не сприйнялося, і коли формувався список, то їх вирішили не включати. А от потенціал колишніх бютівців Олійника та Надоші оцінили, тому на дострокові вибори вони йдуть разом з нами.
На який результат очікуєте після дострокових виборів?
Ми розраховуємо одразу ж провести до Верховної Ради не менше 210 народних обранців. Це – нижня планка. А, можливо, буде і 230 депутатів. Тому, гадаю, керівники парторганізацій з Західної України, так чи інакше до парламенту потраплять, оскільки частина списку звільниться, коли депутати з нашої фракції обіймуть посади в органах виконавчої влади. Думаю, що шанс потрапити до Ради матимуть навіть 250-270 номери списку.
Тобто, ви очкуєте, що саме «регіонали» знову формуватимуть уряд?
Безумовно. Коаліція буде створюватися навколо нашої політичної сили. Навіть, якщо б на створення «помаранчевої коаліції» вистачило б голосів, вона б не відбулася або ж пропрацювала кілька місяців. Ми таке бачили вже минулого року.
«Не можна вранці домовлятися з Ющенком, а ввечері з його під килимовим ворогом – Юлією Тимошенко»Чому ви так жорстоко критикуєте Президента Віктора Ющенка?
Поки що у Ющенка домінують тенденції пізнього Кучми-президента. І це погано. Він хоче необмежену владу, постійно порушує Конституцію, ігнорує її. Навіть той-таки Кучма не дозволяв собі цього. Просто у Леоніда Даниловича були межі, які він не дозволяв собі переходити, а у Ющенка їх не має. Можливо, в майбутньому він зрозуміє, що вся та влада, якої він так прагне – і копійки не варта. Зараз у Ющенка є дві проблеми, які заважають йому стати нормальним демократичним лідером країни: перше – це синдром пізнього Кучми, а друге – він занадто емоційно все переживає. Коли ти приходиш у політику, то мусиш знати, що тут нічого особистого бути не може. А Ющенко й досі живе особистими образами на Януковича та на Партію регіонів. Саме тому Президент вагався під час створення широкої коаліції минулого року. Ющенко робив крок уперед, а потім два кроки назад. Внутрішні бар’єри Президента заважали йому вести себе, як того вимагає час. До того ж, на позицію Президента дуже сильно впливають постійні погрози з боку Юлії Тимошенко.
Емоції емоціями, але ж укази Президента були адекватною відповіддю на дії парламенту та Кабміну....
Психологічно так, а юридично – ні. Я його з психологічної точки зору можу в чомусь виправдати. Якщо б він був не Президентом, а простою людиною, то на якісь там дії Кабміну міг би зарядити в ніс. Це не красиво, але в принципі правильно. Тому що, коли в січні вранці зібралися троє лідерів – Ющенко, Янукович та Мороз, і домовилися про нормальну співпрацю всіх гілок влади, то ввечері представникам коаліції не можна було сідати за стіл переговорів з Юлією Тимошенко. Це табу. Якщо вранці домовилися з Ющенком, то потрібно було забути ім’я Тимошенко. Вона в опозиції, з нею можна привітатися і попрощатися. Але ж ні, коли Тимошенко дізналася, що в нас є нормальні перемови з Ющенком, то вона ввечері до нас приїхала, і запропонувала свої послуги у подоланні вето на Закон «Про Кабінет міністрів», який для Ющенко був особливим подразником. І це була наша головна помилка. Не можна вранці домовлятися з Ющенком, а ввечері з його підкилимовим ворогом – Юлією Тимошенко. Вона для Президента, з точки зору психологічної неприязні, стоїть на одному рівні з Януковичем. Другою помилкою було те, що раптом у Олександра Мороза загорілися очі, коли мова зайшла про створення конституційної більшості. На якого чорта нам була потрібна коаліція у триста чоловік? Я й сам не можу дати на це відповідь. Нам було необхідно, щоб в залі Верховної Ради нормально працювала не лише коаліція.
Багато хто каже, що конституційна більшість необхідна була коаліції для того, що змінити Конституцію. Це так?
Знаєте, зараз Юрій Луценко бігає по всіх мітингах і розказує, що коаліція створювала конституційну більшість для того, щоб змінити Конституцію. Луценко, як завжди, бреше. І Тимошенко – так само. Але, скажу так, конституційна більшість майже нічого б не дала. Розумієте, зміни державного устрою відбуваються у наступній процедурі: спочатку Верховна Рада ухвалює відповідні зміни, а потім це підтверджується референдумом. Я думаю, що народ дав би негативну відповідь на пропозицію скасувати посаду Президента та на утвердження російської мови як другої державної. До речі, ще однією нашою помилкою було питання про статус російської мови.
Ще однією причиною розпуску Верховної Ради Віктор Ющенко назвав небувале зростання політичної корупції в стінах найвищого законодавчого органу. Ходили чутки, що за входження до коаліції колишні бютівці та нашоукраїнці отримували чималі суми...
Знаєте, у нас всіх, хто не згоден з позицією Ющенка або ж Тимошенко, звинувачують у політичній корупції та зраді. Можливо, і Президенту, і лідерці БЮТу потрібно шукати причину в собі? У мене не має інформації про мільйонні підкупи народних обранців. Тому я сумніваюся що вони мали місце.
