Министр транспорта и связи Украины Виктор Бондарь заявляет, что объединит украинские авиакомпании в одну и не считает инвентаризацию поводом для войны. Об этом и многом другом он рассказал в блиц-интервью корреспонденту «Фразы».
Вікторе Васильовичу, що зараз відбувається аеропорту „Бориспіль”. Розкажіть трохи детальніше про ситуацію, яка склалася там?
Міністерство – головне відомство, яке ініціювало питання з перевіркою цієї ситуації. До мене дійшли матеріали, які засвідчували спробу передачі аеропорту в управління приватній компанії. В такому разі, вже не стояло питання, хто там засновники чи щось інше. Постало питання, що така передача – взагалі неправильний крок.
Ситуація, що склалась навколо „Борисполю” свідчить і про те, що керівництво аеропорту не вміє ефективно ним управляти, воно не спроможне його розвивати.
А наскільки правдивою є інформація, що навколо аеропорту точиться боротьба між родичами нинішніх українських високопосадовців?
Так, виникло питання родинних зв’язків. І тому ми розпочали процес передачі документів до прокуратури, МВС, для того, щоб розглянути і ухвалювати якісь рішення.
Отже, Ви незадоволені сьогоднішнім керівництвом аеропорту?
Що стосується кадрових питань, я думаю, що після перевірок ми зможемо зробити якісь висновки, і тоді за необхідністю будемо приймати навіть доволі жорсткі рішення. Взагалі, сам факт спроби передачі аеропорту в управління підкреслює, що люди неспроможні керувати цим процесом. Кому завгодно, що завгодно, аби лише не бути за щось відповідальним.
Як буде розвиватися аеропорт надалі?
В цьому році ми повинні розпочати будівництво двох нових терміналів: приватного і державного. Головним повітряним воротам країни потрібна здорова конкуренція. Саме це і зможе дати поштовх для розвитку як аеропорту, так і авіакомпаній і авіаційної галузі.
А чому зараз говорять про те, що комерційна компанія „Аеросвіт” хоче отримати повний контроль над „Борисполем”?
Твердження про те, що „Аеросвіт” комерційна компанія – невірне, бо там є велика частка акцій, які належать державі, а саме – 24%. Є велика частка держави і в аеропорті „Бориспіль”. А в „Міжнародних авіалініях України” державі належать 62% акцій.
Всі авіакомпанії виступають за те, що потрібно в аеропорті провести демонополізацію. Причина - сьогодні він збирає з авіаперевізників стільки різних податкових зборів, що вони фактично вийшли на рентабельність півтора відсотка, а аеропорт – на 62 відсотки. Це неправильно.
І що ви пропонуєте?
Даючи можливість нашим авіакомпаніям отримати нормальні конкурентні умови і якісь дрібні преференції в аеропортах, ми даємо можливість їм стати на ноги. Тоді ми піднімемо не лише аеропорти, але й авіакомпанії та авіаційну промисловість. Бо тільки наші авіакомпанії можна переконати і домовитися з ними про придбання нових літаків українського виробництва.
Чи може українська авіаційна промисловість забезпечити країну якісними літаками власного виробництва?
Ми входимо зараз в шістку країн, які випускають літаки. Якщо наші авіаперевізники не будуть літати на наших літаках, то - ніхто з-за кордону не буде їх купувати. А наші авіакомпанії говорять, що не можуть купувати літаки, адже більша частина грошей йде на обслуговування польотів і на аеропортові збори.
Саме тому міністерство виступає за комплексний підхід до розвитку авіаційної галузі: авіапорти, авіакомпанії, авіапромисловість. Далі ми пропонуємо провести об’єднання авіакомпаній. Є всі умови, щоб створити велику, потужну, єдину українську авіакомпанію, яка буде флагманом в Україні.
Зараз ведуться перемовини з представниками виробників літаків. Лише „Аеросвіт” планує до 2012 року придбати близько 35 літаків, так само і „Міжнародні авіалінії України”. Причому до 20 машин будуть українського виробництва.
Наскільки мені відомо, ідея об’єднання авіакомпаній має більше противників ніж прихильників?
Лише після об’єднання цих двох компаній ми зможемо отримати авіакомпанію з потужністю близько 70 суден іноземного виробництва, і 30 – українського. Це сотня літаків, яка буде літати під українським прапором. Я думаю, що це нормальна програма, яка дасть можливість відчути, що Україна в Європі дійсно - одна з найпотужніших авіакраїн, яка відіграє величезну роль.
Але, коли ми почали проводити таку політику, виникла маса інтересів приватних осіб, які працюють сьогодні на різних керівних посадах в аеропорту. Хтось землю має, хтось якісь паркінги, хтось ще щось. Тому виходить, що коли починаєш робити якусь справу - натикаєшся на чиїсь інтереси, і ці люди не зовсім задоволені, що події в аеропорту розвиваються саме таким чином.
До речі, як зараз використовується японський кредит наданий на будівництво нового терміналу?
Йде проектування цього терміналу. І я думаю, що на початку наступного року, якщо все буде гаразд, ми вже почнемо будівництво.
Тобто, до цих грошей ще не торкалися?
Саме за ці гроші і відбувається процес проектування терміналу. Працюють різні компанії: японське архітектурне бюро відпрацьовує проект спільно з нашим профільним інститутом.
Коли можна очікувати появу нового терміналу?
Я думаю, що в цьому році ми побачимо проект, проведемо його захист повністю на території України. Пройдемо всі погодження: пожежні, санітарні. Проведемо стиковку архітектурних норм, систем логістики, інформаційних систем. Щоб два термінали (приватного і державного), які будуть будуватися, були єдиним комплексом, для того, щоб пасажир не відчував незручностей.
Кілька тижнів тому в МЗС проходило засідання комісії щодо інвентаризації українських об’єктів, орендованих Чорноморським флотом Російської Федерації. На вашу думку, чи можливо зараз провести інвентаризацію цих об’єктів?
Там є комісія, яка працює по цьому питанню. Представники Мінтрансу також входять до складу цієї комісії, і ми так само працюємо, як і представники Фонду державного майна України, Міноборони.
Але ви ж знаєте, що не так просто потрапити на ці об’єкти, і провести інвентаризацію. По суті, поки ми не закінчимо переговорний процес з Росією, то, давайте відверто казати - ми туди потрапити не зможемо.
Чи має Росія право використовувати навігаційні об’єкти в Криму, які належать Україні?
Юридично Росія права на це не має. Але Росія є Росія, в них є своя політика поведінки, і ми в цій ситуації маємо підходити прагматично. Не треба ж підіймати війська для того, щоб провести інвентаризацію. Я думаю, що всі це розуміють. І ви не захочете, щоб у вашій родині, якщо хтось служить в армії, він йшов воювати, через те, щоб ми змогли провести інвентаризацію.
Треба з цієї ситуації виходити мирним шляхом. Росія все розуміє, ми також розуміємо. Потрібно лише сісти, домовитися і вирішити цю ситуацію.
Ціна, яку платить за оренду українських територій Росія, зараз становить 97 мільйонів доларів. Голова РНБО України Анатолій Кінах говорив про 1,8 мільярди доларів. На вашу думку, якою повинна бути ставка оренди?
По вартості оренди я відповісти не готовий. Тут потрібно все прораховувати. Але те, що в світі такої вартості, яку платить Росія, не має – це правда.
Яка має бути об’єктивна вартість оренди мають визначати економісти як з української, так і з російської сторони. Визначити всі затрати, порахувати вартість земельних ділянок, вирішити різні екологічні питання, а вже тоді - виходити на якусь нову ціну.
