Глава комитета ВРУ по вопросам борьбы с организованной преступностью и коррупцией Владимир Стретович верит в полезность анонимок, введет „режимность” на таможне и пророчит „заморозку” Пискуна
На Вашу думку, чи призведе впровадження урядової програми про боротьбу з корупцією на митницях до покращення ситуації?
Моя думка, що це призведе до певного збільшення, так би мовити „платежів” митникам (в подяку), які будуть закривати очі на те, як все відбувається. Ця компанія „Контрабанда – стоп” оголошена, інші заходи вживаються, але зважаючи на сигнали, що надходять звідти, у нас поки повне розчарування у тому, що відбувається у сфері боротьбі з корупцією, і сфері прозорості українського митного кордону.
А на Ваш погляд – як з цим боротися?
Заборонювальними заходами ми не доб’ємося ефективного результату. Це можна в принципі зробити, але для цього треба встановити режим, який не зважав би на права та свободи людини, громадянина. В диктаторських країнах корупція подолана, і вона не має ніяких проявів, там все рубається під корінь. Сьогодні ми думаємо, що цю проблему потрібно вирішувати в комплексі: прививати антиген суспільству, що займатися корупцією, це лише шкодити собі та своїй державі. Тому наше завдання з реалізації стратегії – так виховати громадян, щоб вони не мовчали, коли якийсь чиновник, „чинуша” я б сказав, хоче це (корупційний вчинок – ред.) здійснити, щоб це ставало надбанням гласності і вживалися відповідні адекватні заходи, для того, щоб позбавити їх права займати ці посади. Я вже не кажу про кримінальну відповідальність в залежності від ступеня їх вини. Скажімо, якщо ти взяв 100 тисяч хабара і проштовхнув якийсь закон, то спричинені бюджету збитки – це одна справа. А коли ти в клієнта взяв хабара, три місяці його „мурижив”, потім взяв сто гривень, і видав йому довідку, яку повинен робити по закону – це ж зовсім інше. І ця диференціація повинна бути досить суворою та суттєвою.
А корупцію на митницях можна подолати тільки завдяки жорсткому обліку. В мене є рецепт. Наприклад, постійна ротація персонального складу митниць, переведання митників з однієї ділянки на іншу в режимі секретності. І так їх перекидати кожного тижня, витрачати на це кошти, і тоді зміна буде невідомо на чиїй стороні. А зараз там чіткий конвеєр: вони стоять з того боку. Хто їде з Польщі чи Угорщини, а машини по підворотнях стоять, питають: „Чого стоїте, хлопці?” - „Та наша зміна лише завтра буде!”. Прийде керівник зміни, який відкриє ворота і зможе їх без догляду пропустити або за мінімальною ставкою. Боротися потрібно комплексно. Я думаю, що нам вдасться це зробити.
Ви згадали про анонімні звертання. Яким Ви бачите їх механізм?
У законах Радянського Союзу анонімні звертання були, і вони були до 1989 року. А потім всі втомилися. Коли доноси один на одного стали такими, що правоохоронні органи перевіряли всі анонімки. Вони були ефективним засобом, до речі. Частина з них, відсотків 20, були дійсно неправдивими, зі злоби. А решта були правдивими. Потім Горбачов їх відмінив. І ми в українському законі „Про звернення громадян” записали, що анонімні звернення не розглядаються. Але якщо в цих зверненнях будуть зафіксовані факти корупції, і буде викладена інформація, наприклад, громадянин К., який працює чиновником в Печерській райдержадміністрації і купив собі яхту за 5 мільйонів - перевіримо, чи дійсно такий громадянин купив, і чи варто заводити оперативно – розшукову справу.
Ми, навіть, будемо стимулювати донесення громадян на своїх співвітчизників, якщо їм буде відомо про факти корупції. Іншими словами, щоб люди самі собі забезпечували комфортне середовище, щоб вони викорінювали і знали, що можна бути багатим чесно – і це буде престижно, а в іншому випадку – такі „достатки” будуть засуджуватися всіма.
От мені сьогодні кажуть, що один чиновник високого рівня (ці факти зараз перевіряються) будує будинок на Печерських пагорбах вартістю 2 мільйона доларів. І дуже цим тішиться. Тепер в мене, як голови парламентської комісії по боротьбі з корупцією, стоїть проблема – а як перевірити його доходи, звідки в нього ці гроші з’явилися, бо тільки після цього можна сказати, вибачте – ви не на законні гроші це робите. Цим буде займатися відповідна структура, яка повинна всі ці анонімні факти перевіряти, і після їх перевірки порушувати оперативно-розшукову справу, і далі вести спостереження за „крутим забудовником”.
Чи буде розглядатися відставка Генерального прокурора Святослава Піскуна на засіданні Верховної Ради?
Ми будемо розглядати, оскільки такий проект внесено народним депутатом Чорноволом з тим формулюванням, що порушуються права людини, і це набуває характеру політичних переслідувань, є пропозиція винести на засідання Верховної Ради резолюцію недовіри Генеральному Прокурору, як це передбачено в Конституції України.
Ваша прогноз - у Верховній Раді є критична маса тих, хто проти Піскуна?
Я затрудняюся відповісти на це питання, оскільки є дуже багато захисників фігури нинішнього Генерального прокурора, однак є і багато противників. Я думаю, що буде все зроблено для того, щоб це питання не дійшло до Верховної Ради. І в такий спосіб ситуація буде заморожена. Є в мене таке передчуття.
