Племянник Президента Украины, замгубернатора Харьковской области Ярослав Ющенко утверждает, что ему нравится торговать вещами своего дяди и он не знает, как чувствуют себя народные депутаты. Об этом он рассказал в эксклюзивном блиц-интервью корреспонденту „Фразы”.
Пане Ярославе, чим ближче до виборів, тим частіше говорять про те, що Блок Ющенка „Наша Україна” буде використовувати адміністративний ресурс...
Мені важко сказати за всю Україну, можу сказати за Харківську область. Але спочатку потрібно розібратися, що ми розуміємо під поняттям „адміністративний ресурс”? Якщо в наказному порядку всі вчителі, медичні працівники і державні службовці викликаються до губернаторів, міських та районних голів і в загальнообов’язковому порядку спочатку вступають до лав партії „Наша Україна”, а потім під наглядом „старших” голосують по своїх дільницях – тоді це адмінресурс, і це повна ганьба і кримінальний злочин. Такого в Харківській області не було і не буде.
А от якщо, наприклад, губернатор приїжджає в провінцію і розбирається з проблемами, які не може самостійно вирішити місцева влада? Це, що – адміністративний ресурс? Не думаю. Свіжий приклад, є місто Первомайськ, де не працює третина ліфтів, і не працюють там вони ще за царя Панька. Губернатор приїхав, дав доручення відповідним службам, всіх там закрутив, тому що міський голова цього міста цим не займається. Потрібно, щоб ліфти працювали на людей. Так я вас запитую – це адмінресурс чи ні? Це абсолютно позитивно, і абсолютно не заборонено, і це взагалі його обов’язок.
Але якщо так виконувати свої обов’язки чиновники будуть лише перед виборами – то це і буде адміністративний ресурс.
Так що ж тепер, ліфти не ремонтувати....наприклад, чи дороги не робить, чи щоб лампочки Омельченко не вкручував.
На який результат розраховує ваша партія на парламентських виборах саме в Харківській, рідній вам області? Чи буде для „Нашої України” він вищий, ніж результат Віктора Ющенка в 2004 році на парламентських виборах?
Про це ми дізнаємося лише 26 березня в день голосування, чи змогли ми, чи не змогли... Таке гарне запитання, і я думаю, як на нього краще відповісти. (Пауза - ред.).
Ну, по-перше, з чим ми зіштовхнулися зараз, результати виборів до Верховної Ради, до обласної та районної ради будуть сильно відрізнятися, при чому, чим нижчий рівень, тим вищий відсоток. Це пов’язано з тим, що люди все-таки не зовсім однаково ототожнюють, наприклад, такий ланцюг – Єхануров – губернатор – голова районної ради.
...На який ми розраховуємо відсоток? Я не буду давати прогнози, просто думаю, що Харківська область і Схід загалом, більше звичайно Харківська та Дніпропетровська область, зроблять приємний сюрприз для „Нашої України”.
Кого ви бачите своїми основними конкурентам?
Ну, вони всі конкуренти.
А основні?
Тут знову ж таки, що розуміти під поняттям „основний”? Звичайно, основною за потужністю є Партія регіонів. А якраз конкурентом в максимально широкому значенні цього слова є Блок Юлії Тимошенко, оскільки ми з цим блоком боремось майже за одні й ті ж голоси. В цьому розумінні – Партія регіонів для нас не конкурент, як і ми для них. Ви розумієте про що я кажу?
Намагаюсь. Добре, таке питання - під час передвиборної поїздки Юлії Тимошенко до Хмельницького, в цьому місті зчинилася бійка між прихильниками „Нашої України” та БЮТ. Чи можливий такий сценарій розвитку ситуації, зростання напруги у стосунках двох ще донедавна дружніх політичних сил, в Харківській області?
Ні, це виключено. У нас все навпаки. Хоча, звичайно, новина про те, що Тимошенко разом з Партією регіонів та СДПУ(о) і комуністами відправили у відставку Кабінет міністрів Юрія Єханурова, нами була сприйнята дуже негативно. Але, все-таки, якщо дивитися на подальшу перспективу, то після виборів в ту саму обласну чи міську раду, звичайно потрібно буде створювати коаліцію. І буде логічніше створювати цю коаліцію саме з Блоком Юлії Тимошенко, з соціалістами. Вони нам ідеологічно ближчі, ніж, звичайно, Партія регіонів. Хоч як крути, а об’єднуватися з ними нам потрібно.
Чи відчуваєте ви, що от скоро станете народним депутатом? Все-таки прохідне місце в списку дає на це вагомі підстави...
Звичайно ні. Я, по-перше не знаю, як повинен себе відчувати народний депутат. І передчуття немає ніякого. Нас чекає два дуже непростих місяці, і на мою думку, нажаль, ці місяці будуть вкрай брудними. У зв’язку з цим якоїсь ейфорії немає.
Якщо станете народним депутатом, будете працювати у Верховній Раді, чи все ж залишитесь в Харківській області?
Це питання до обговорення. Я не люблю ділити шкуру не вбитого ведмедя. Буде видно.
Зрозуміло. У вас в Харкові традицією стали благодійні аукціони, чи будуть вони продовжуватися і в цьому році?
Ця традиція існує і буде існувати. І зараз розглядається можливість проведення третього аукціону, і питання - який об’єкт стане на ньому найголовнішим лотом.
На грудневому аукціоні, здається, основними лотами знову були речі Президента Віктора Ющенка?
Ні, були інші речі. Серед цікавинок був камінь з найвищої вершини планети з Евересту, був блок керування ракети „Сатана”, який побував в космосі, була також аудіокасета, яка прилетіла з космосу з записами шумів Всесвіту. Від Президента не було нічого, і бачте, який успіх був.
Так, дійно. Речі Президента біли на першому благодійному харківському аукціон. Доречі як Ющенко поставився до цієї ідеї?
Дуже схвально, йому ця ідея дуже сподобалася.
А хто автор цього задуму з аукціонами?
Ну, скромно скажу - Арсен Аваков і я.
Коли ви стали заступником голови Харківської обласної державної адміністрації, чи відчували ви до себе якісь „поблажки”? Все-таки – ви племінник Президента.
Ну, звичайно, трохи було. Але, як на мою думку, це питання в Харківській області вже зняте.
А в чому особливе ставлення до вас проявлялося?
Ну, так... в обличчя нічого мені не говорили. Але я розумію, що люди думають. Що прийшов, по-перше – племінник, по-друге, ще й, собака - молодий. Але зараз вже все нормально.
Чи часто зараз контактуєте з Президентом?
Я так думаю, що в цьому році ми ще не контактували. В кінці минулого року точно, а от в цьому році...Не часто, точно. Може раз на місяць по телефону.
А у родинних справах?
Тим більше, ще рідше. Частіше, напевно, контактували, коли він був депутатом.
