Лидер УРП „Собор” Анатолий Матвиенко убежден - расхождение путей, по которым пошли его партия и Блок Тимошенко, стало следствием того, что у "некоторых личностей" преобладал личный (а не национальный) интерес, а Юлия Тимошенко, по его мнению, уже готовится к президентским выборам-2009. Об этом Матвиенко рассказал в блиц-интервью «Фразе».
Пане Анатолію, на одній з ваших перших прес-конференцій в Києві, коли ви стали головою Ради міністрів Автономної республіки Крим, ви сказали, що так званий „об”єднаний передвиборний блок” має очолити Юлія Тимошенко. Сьогодні ваші дороги розійшлися. Чому?
Розійшлися вони тільки в силу того, що особистий інтерес в деяких осіб поставлений на перше місце. Формула політики УРП „Собор” задекларована в нашій програмі, де чітко записано, що є три інтереси, але вони мають дуже жорстке розрізнення: на першому місці, при вирішенні будь-якого питання, ми маємо ставити національний інтерес, на другому – корпоративний, в даному випадку – інтерес політичних партій, і лише на третьому місці – приватний. Коли ж ця піраміда перевертається з ніг на голову - це не є прийнятним для нашої партії, і для мене, як для політика.
У Юлії Володимирівни є особистий інтерес?
Знаєте, я не хотів би цього коментувати. Юлія Володимирівна лаштує себе до 2009 року. Я вірю, що це її рік. Але при умові, що вона не буде робити все, що вона зараз робить, задля цієї мети.
Тоді так - чи діяла Тимошенко згідно національних інтересів?
Я вважаю, що ті люди, які зараз прийшли у владу мають всі себе спалити, і не думати про те, що вони себе реанімують і будуть довго при цій владі. Але Україна вимагає спалити не дурницями, а каторжною працею, в ім’я того, щоб змінити ситуацію, полагодити економіку, сконсолідувати націю, згуртувати схід і захід, зрештою - зняти проблему, коли нас постійно щось ділить, коли ми постійно між собою ворогуємо, коли ми чубимося, не розуміючи, що ми більше однакові ніж різні.
Коли ви вперше зрозуміли, що особистий інтерес у Юлії Володимирівни переважає над іншими?
Я цього не говорив. Ви мені не прив’язуйте таких висновків.
Добре, перефразую. Коли ви зрозуміли, що ваші ідеологічні шляхи різні?
Коли у нас була проблема - чи пройдемо, чи не пройдемо ми у парламент у 2002 році - ми з Тимошенко сиділи цілу ніч - писали програму. „Батьківщина”, за своєю філософією, є лівоцентристською силою, навіть лівою. УРП „Собор” – це правоцентристська сила, або ж навіть – консервативна. І ми різні, але в нас було тоді розуміння, що ще одна фракція в майбутньому парламенті, яка буде державницькою, є необхідною умовою для України. Це була та основа, той пріоритет, за яким ми знайшли спільне рішення. І ми пройшли чесно цю дорогу, хоча ми і різні.
А тепер мені говорять, що ми і без вас пройдемо, ви просто ставайте на тих умовах, які ми вам задекларуємо, а не які ви там хочете собі надумати. Вони мої претензії на захист інтересів та ідеології своєї партії сприймають як вибрик - бачте, ми його беремо, а він нам ще й умови ставить? Даруйте, хто кого бере?! Я працював на авторитет лідера не менше ніж сам лідер. Ну може, я значно менш популярний, може менш харизматичний, Але я чесно працював. Чому ж тоді за мою чесність мене поругано?
Я казав - давайте брати до блоку, тільки тих, по відношенню до кого є консенсус. Бо якщо беруть кого завгодно, а з іншими партнерами навіть на радяться – це вже не партнерство.
Оце і є дійсні причини.
Ви сказали, що виконали всі домовленості перед БЮТ. В чому полягали ці домовленості?
По-перше те, що ми є у фракції, що ми не вийшли з неї за будь яку платню. Знаєте, Кучма з Януковичем платили за це неймовірні гроші, роздавали машини, квартири...
Вам пропонували?
Мені не пропонували. Мені казали так: „Анатолій, якщо підтримаєш нас, то в тебе і в партії проблем не буде, до кінця твого партійного головування і твого життя”.
В цьому відношенні, ми були надійним партнером БЮТ. Ми не крали ні в кого, не шантажували нікого. В нас була своя точка зору, і перш ніж голосувати з якогось питання, ми на засіданні фракції заявляли, що позиція нашої партії така. Ми намагалися завжди знайти порозуміння, де могли його знайти.
Як тепер будуть взаємодіяти з колегами по фракції БЮТ депутати - „соборівці”?
А ніяк. Коли ухвалимо остаточне рішення - з якою політичною силою йдемо на вибори, туди й перейдуть наші депутати.
Чи будете співробітничати з БЮТ в майбутньому парламенті?
Звичайно. Ми всі українці, і маємо співробітничати. Я думаю, якби всі відкинули амбіції, і йшли одним блоком, це б значно додало нам в парламенті. Ющенко казав справедливо на Майдані, що вибори – майбутнє України, і що це не вибори Прем’єра. Про що навпаки говорила Юля.
Коли ми готові обирати майбутнє України, то нас не може ніщо роз’єднати. І не потрібно зараз обливати одне одного брудом.
Шо можете сказати про інші політичні сили (окрім БЮТ)?
„Пора” – це патріотична, а не ліва сила, навіть швидше – ліберально-консервативна. Українська народна партія – це наші ідеологічні партнери. НСНУ в своїй суті – це є так само правоцентристська сила. Це наша ідеологічна ніша, з ними нам буде комфортніше, і тому ми шукаємо порозуміння.
Чому ви нічого не кажете про ПРП?
ПРП поки що визначається, як вони йтимуть на вибори. Ця партія – ліберальна сила, тому можливо, їм і не такий страшний блок з Юлією Володимирівною. Хоча, я мало собі уявляю, як так зійшлися ліберал Терьохін з лівою Тимошенко. Але – це їх проблеми.
Ви хочете йти в блоці з НСНУ. На вашу думку - цій партії потрібно пройти процес самоочищення?
Я думаю, що самоочищатися потрібно всім. Але, всі процеси мають бути аргументовані. Навіть, якщо нам здається, що все є правдою, ми повинні бути стриманими. Бо завтра на вас таке саме скажуть. Брутально витирати ноги об людину не варто. Я не думаю, що так звані корупціонери такі уже вороги нації, але якщо є підстави так вважати, то потрібно діяти рішуче.
Багато хто каже, що ця виборча кампанія буде найбрутальнішою та найбруднішою. Ваша думка?
Я думаю, що ні. Все найбрутальніше ми пережили. Хоча ніколи виборча кампанія не буває чистою. В ній завжди емоції затьмарюють розум. Буде як буде, але не так страшно як всі малюють.
Ваш прогноз - хто пройде в Верховну Раду?
В зв’язку з тим, що близько 20 відсотків виборців ще не визначилися, зараз важко про це говорити.
Кілька слів про Вашу роботу на посаді голови Ради міністрів АРК, а також – чим займаєтесь зараз, на новій посаді в Секретаріаті Президента?
Позитив роботи в Криму – ми перша влада, яка не крала, хоча про нас ходять різні чутки, але ми перша влада, яка була українською і яка прагнула переконати людей, що українська влада – це не біда, а це позитив для кримчан. Також нам вдалося посіяти дуже серйозний сумнів щодо того, що анклав, який будувався в Криму, є кращим способом життя громадян.
Я думаю також, що ми трохи розбудили українство в Криму. Для мене найбільшим щастям мого життя було б - якби етнічні росіяни полюбили мене так, як я люблю їх.
Полюбили?
Нажаль. Шість місяців дуже малий термін.
Щодо вашої роботи в Секретаріаті?
Зараз в Секретаріаті я обіймаю посаду заступника голови Секретаріату. Нині визначаються повноцінно мої функції, але те, що є гарантованим: кадрова і регіональна політика, служба ситуативного аналізу, контакти з парламентом, Конституційним судом, очевидно і місцеве самоврядування, яке для мене є зрозумілим та тривожно близьким, також можливо - громадські організації, але це під сумнівом, оскільки ще не затверджено.
