Народный депутат, фракция «Народной партии», Екатерина Ващук считает, что бороться с вредительским популизмом правительства можно лишь с помощью ультиматумов, подозревает, что Ющенко бюджета не видел, а Тимошенко – хотела слишком многого. Об этом - в эксклюзивном блиц-интервью «Фразе».
- Що стало причиною ультиматуму, який Народна партія висунула уряду 5 жовтня?
- Основне – це те, що бюджет не змінився в своїй сутності. Він продовжує руйнацію вітчизняної економіки, всіх галузей народного господарства. Але найбільше потерпає саме аграрний сектор, і ми на цьому загострили увагу, бо сьогодні село знаходиться на тій межі, коли назад, як у 41-му, відступати нікуди. Москва позаду.
Коли вже селянин відмовляється орати і сіяти, це вже все. А сьогодні, насправді, люди не хочуть сіяти, бо навіть хліб у державі став збитковим.
- На Вашу думку, Президент знав, який бюджет подає уряд на розгляд Верховної Ради?
- Я думаю, що він з ним не ознайомився. Зазвичай, Президент з ним ознайомлюється вже в процесі розгляду, під завершення. Я думаю, він його не бачив. Згадаймо слова Президента, що такий проект бюджету як цього року, Україна могла витримати лише один рік.
Цей бюджет, який Верховна Рада отримала на розгляд, знову популістський. З одного боку людям обіцяють підвищення зарплати, але ситуація розгортається так, що ріст цін з’їдає не лише цю добавку, а набагато більше. Фактичний рівень життя народу стає гіршим. Нікому від того користі не має.
- Тоді на Вашу думку, яким має бути бюджет-2006?
- Ми мусимо рухатися шляхом, який стимулює розвиток вітчизняного виробництва, створення робочих місць. Виробництво українських товарів дає можливість створити конкурентний ринок, бо чим товарів більше, тим ціна їх менша. На цьому фоні зростає і соціальний добробут суспільства. Коли є економіка, поділити щось неважко, а коли її немає, ділити також нічого. А ми останнє ділимо, начебто завтра кінець.
Я вважаю, що наш ультиматум – це крок на допомогу уряду, не на шкоду. Ми хочемо сьогодні привернути увагу до тих болючих точок, які є в бюджеті. Коли уряд сьогодні це все проаналізує, він зрозуміє, що багато можна виправити. До прийняття бюджету ще 2 місяці.
- А взагалі, чи задоволені Ви складом нового уряду Юрія Єханурова? Голова фракції Народної партії в парламенті Ігор Єрємєєв заявив, що новий уряд - це модернізований старий. Ваша думка?
- В якійсь мірі він був правий. Деякі призначення ми вважаємо кращими, а все решта залишилося так само. Я не думаю, що цьому уряду багато що вдасться. Головне, щоб вони утримали ситуацію стабільною, щоб не дали поглибитися негативним процесам в економіці.
Також важливо, щоб всі вони (члени уряду – ред.) не пішли в політику. Якщо всі почнуть працювати на політику, економіка залишиться сиротою, і тоді вже процеси руйнації української економіки новому уряду, що прийде після виборів, зупиняти буде дуже важко.
- А якщо після парламентських виборів Прем’єр-міністром знову стане Юлія Тимошенко, якою буде ситуація?
- Я думаю, що це дуже малоймовірно. Більшість фракція БЮТ в новому парламенті на виборах не набере. До того ж, двічі на одні й ті самі граблі я не думаю, що українці наступлять.
- Уявімо ситуацію, що БЮТ зблокується з Народною партією, Володимир Литвин знову стане спікером, а Тимошенко за підтримки депутатів–народників – головою уряду...
- За довгі роки в політиці я зрозуміла таку істину: „Ніколи не кажи ніколи”. Все можливо, але на сьогоднішній день, я вважаю, що уряд – це дуже відповідальна ділянка роботи. Уряд Тимошенко вже себе показав. Є багато гарних рис у Юлії Володимирівни, але на мою думку, вона краща як політик, ніж як прагматичний керівник уряду.
Прем’єр-міністр має бути людиною діловою, гарним економістом, який учепився у проблему, і вирішив її. Тобто, це має бути керівник у доброму розумінні слова. А політика має десь там відпочивати, вона має йти позаду.
- Тобто, головною проблемою уряду Тимошенко була публічність?
- Ні, я просто скажу, що Юлія Володимирівна хотіла зробити все і одразу, а це неможливо. Навіть у невеличкому трудовому колективі за один рік все поміняти просто нереально.
Багато було поставлено взаємовиключаючих завдань. Головна помилка і головний підводний камінь закладався у штурмуванні вступу до Світової організації торгівлі. Вступ не виправдовував все те, чим ми жертвували. На цьому фоні було зроблено дуже багато помилок.
Другою помилкою стало те, що уряд порушив торгівельний баланс України. Хотіли нагодувати всіх дешевими продуктами, відкрили кордони, і наробили такої шкоди вітчизняним товаровиробникам, що воно ще відхаркуватиметься довгенько.
Третя помилка – дуже вільне поводження з курсом валют, доречі, в угоду імпортерам. Ревальвація гривні принесла українським експортерам великі збитки.
Також, і проблеми села, яке економічно опустилась на три роки назад.
- Питання до вас, як до політика. Починається передвиборна кампанія. На вашу думку, якою вона буде?
- На мою думку, ця кампанія, буде дуже жорстокою та нечистою. На жаль, ті політичні сили, які не можуть запропонувати чогось конкретного, конструктивного, і не можуть переступити через свої політичні амбіції, будуть використовувати чорний піар. Ми це вже бачимо зараз. Це не дає виграшу політикам, які це будуть використовувати, і взагалі кидає тінь на всю українську політику.
Мабуть, ще є один нюанс, нині дуже висока ціна цих виборів. Державний устрій стає іншим, вступають в дію зміни до Конституції. Фактично, це не лише вибори до парламенту, це і вибори уряду, бо створена коаліція буде формувати уряд в цілому. Все це змушує нервуватися.
- В такому випадку, кого ж все-таки оберуть люди?
- Людям буде боляче слухати безкінечні брудні інсинуації, історії. Суспільство зорієнтується на ті політичні сили, які будуть пропонувати конструктив, які будуть хотіти щось зробити, а не просто лити бруд.
- А взагалі, з ким, як, проти кого буде товаришувати Народна партія?
- Ми ніколи не товаришували проти когось. Наша політична сила проголосила про створення народного блоку Литвина, і вже сьогодні ведуться перемовини з різними партіями, які написали до нас звернення з побажанням увійти у блок. Після того, як вони долучаться до нас, ми скажемо, з ким йдемо на вибори.
- Що це за партії?
- Поки не можу сказати. Враз щось не вийде, і ми образимо ті політичні сили. Але те, що це будуть сили авторитетні та незаплямовані, це точно.
- На що очікує Народна партія Литвина на майбутніх парламентських виборах?
- Лише на перемогу.
- А як щодо деяких соціологічних опитувань, які відводять Народній партії лише 5 місце?
- Ми не віримо в такі опитування. Я давно в політиці, і знаю, скільки який рейтинг коштує. Ми не платимо нікому, ми просто робимо свою справу.
- На вашу думку, чи можуть недоброзичливці використати проти представників Народної партії компромат?
- Ви знаєте, я все життя прожила у селі, і від своєї мами, яка була звичайною жінкою, сільською, але дуже інтелігентною, я ніколи не чула щоб у нас у домі обговорювався той чи інший сусід. Мама намагалася аналізувати ті негативні речі, які хтось допустив у родині: чоловіка, дітей.
Через це я вважаю, що вищою моральністю є наводити порядок у власному домі, а не працювати на компромат.
Якщо комусь з політиків хочеться назбирати компромат проти нас – це буде дуже важко. Ті, хто сьогодні так голосно клянуться у любові та вірності народу, їздять на найдорожчих „Мерседесах”, експлуатують нафтові та газові свердловини, приватизують величезні підприємства... Що можна сьогодні взяти з нас, аграріїв? Що можна взяти з біди? Я не знаю.
- Прокоментуйте, будь-ласка, звинувачення на адресу Володимира Литвина, з якими виступив соціаліст Рудьковский? Я маю на увазі звинувачення у затягуванні справи Гонгадзе.
- Це бажання набрати дивідендів на виборах. Напевно, інших аргументів цій політичній силі знайти складно, ось СПУ і думає, як в черговий раз зіграти на плівках Мельниченка. В Україні стільки нерозкритих вбивств, та нікого ніщо не цікавить. Цікавить одне лише прізвище – Гонгадзе.
Мені також болить за Георгія. Але я, як мати, дуже розумію пані Лесю Гонгадзе, яка сказала, що їй противні всі політики, які нічого не роблять, щоб розкрити цю справу, а лише безкінечно топчуться на імені її сина. Це просто кощунство. Де в них совість? Стільки правоохоронців, юристів, і ніяк не можуть довести справу до завершення.
Одна тут є в мене величезна надія, що люди давно зрозуміли, кому вигідний цей шум довкола імені Георгія Гонгадзе, і що за ним ховається.
- Чи вірите ви у звинувачення в корупції, які останнім часом озвучували Зінченко,Томенко, Турчинов, Тимошенко та інші?
- Це знову, питання моральності у політиці. Вчора була одна команда, а сьогодні вже один одного топчуть. З моєї точки зору – „обоє рябоє”.
- Чи вірно вчинив Президент Ющенко відправивши всіх фігурантів скандалу у відставку?
- Можна розцінювати вчинок Президента, коли він звільнив всіх фігурантів корупційного скандалу, як крок людини, яка хоче навести лад у своїй команді, але я б робила це по іншому. Ну невже не можна в своїй команді знайти важелі, які б дозволили навести лад, не викидаючи це все на зовні? Міг би Президент одного ранку підписати шість указів, і звільнити тих, кого вважав за потрібне. А потім виступити перед народом, і роз’яснити такі свої рішення. Не потрібно було влаштовувати такий „міжсобойчик”.
- Чи вірите ви в те, що оточення Ющенка зловживало владою?
- Я абсолютно впевнена, що в тій команді (Президента – ред.) зловживання є. Вони були, і вони сьогодні є. Ми ходимо поміж людей, ми чуємо всіляке: хабарі не зникли, на кордоні контрабанда йде, ще більша ніж була.
Напевно, не ті методи, напевно не ті люди прийшли. Команду Ющенка об’єднала лише одна ідея – боротьби проти когось, а от команду, яка б боролась за ідеали Майдану вони сформувати не змогли.
