Игорь Шурма

Я, відверто кажучи, не поспішав би з присвоєнням Заслуженої артистки України щодо державних діячів. Мені видається, що те, що робила Тимошенко, вона робила щиро. Пройде певний період часу, і ми зможемо оцінити, чи це був артистизм, чи це був дійсно щирий вчинок. Я маю моральне право про це говорити, в якійсь мірі захищаючи Тимошенко, по тій причині, що я прилюдно єдиний у сесійній залі, коли голосували за Юлію Володимирівну, сказав їй відверто: ”я за вас голосувати не буду!”. По-перше, мені абсолютно не подобалося її відношення до політичної реформи, по-друге, її бачення реформування системи охорони здоров’я. Я пообіцяв, що якщо у неї щось поміняється в її відношенні до цих двох проблем, то я готовій публічно висловити свою іншу точку зору. Тому, коли говорять, що за її вчинок треба присвоїти звання „заслуженої”, то це, я думаю, передчасно. Я думаю, що їй звання не заслуженої, а народної артистки будуть присвоювати не народні депутати, а прості люди, якщо їй вдасться реалізувати все, що вона задекларувала.