Тарас Чорновил

Річ в тому, що це не перша подібного типу відставка, причому у людей з того ж самого приблизно середовища. Ми забуваємо, що Кремінь заступник керівника Секретаріату Президента пішов з цієї посади буквально через тиждень чи два після призначення. Він теж не втримався довго, і якихось пояснень нормальних поки що не було. Я думаю, що в даному випадку двоє людей, з абсолютно іншого середовища, прийшли в цю структуру, до цієї політичної групи, маючи надію, що там буде абсолютно інший стиль роботи, ніж був при Кучмі, а також маючи надію на достатньо чесний напрямок роботи. Щодо Зінченка, то я майже переконаний, що момент щирості у нього був як тоді, коли він йшов на цю посаду, так і в той момент, коли він написав заяву про звільнення з неї. Я би тут шукав моральні моменти, а не моменти якихось підводних каменів і тому подібне. Моральний клімат і ті речі, які тепер доводиться робити Зінченку, чи освячувати їх своїм іменем, передаючи по суті право керувати державою РНБОУ і, власне, її секретарю, і закриваючи на це очі, брати на себе моральну відповідальність, десь перейшли ту межу, на яку він мі в принципі погодитися як людина. Тому, я думаю, ця відставка має певний моральний характер, як і колись відставка Кременя. Люди стикнулися з тими вимогами, які поставлені до них, які абсолютно протилежні їх моральному розумінню майбутньої роботи.