Кость Бондаренко

Як на мене, інформація не далека від істини. Питання в тому, кого вважати „помаранчевими” олігархами. На мою думку, „помаранчеві” олігархи – це ті олігархи, які свого часу підтримали „помаранчеву” революцію, і зараз намагаються отримати дивіденди від цієї підтримки, намагаються прийти на зміну старим олігархам, або просто пристосуватися до нових умов, чи нові умови пристосувати до своїх інтересів. Якщо виходити з цього, то „помаранчеві” олігархи – це не лише Порошенко, Червоненко та Жванія, а й представники групи „Приват”, які мають дуже не погані стосунки з Юлією Тимошенко, і які мають свої інтереси не лише в бізнесі, а й в медіа сфері. Чи має до цього відношення Борис Березовський? Наразі мені важко сказати. Можливо, що це два паралельних проекти. Справа не в кольорі, а в суті. Дійсно, до влади прийшли люди, які опираються не скільки на енергію середнього класу, не скільки на енергію української буржуазію, а скільки на енергію нового олігархату, які мислять фактично в тому ж руслі, в якому мислив раніше Леонід Кучма. Революція, після окремих фраз про необхідність зміни системи влади, призвела знову до становлення того ж олігархічного ладу, але вже з іншими людьми. Щодо Тимошенко та Березовського, то в них також є олігархічне мислення, бо вони формувалися як олігархи. А просто так відійти від олігархічного способу мислення, перейти на інший рівень мислення дуже важко. У них можуть бути спільні інтереси. Борис Абрамович ніколи не приховував того, що у нього є інтереси в Україні, а Тимошенко ніколи не спростовувала того, що у неї є якийсь візаві за кордоном. В даному випадку, як гіпотезу це можна розглядати.