В складі Верховної Ради є декілька принципових людей з відповідною юридичною освітою і практикою роботи, які могли б очолити і Генпрокуратуру, і, можливо, інші правозахисні органи та судові системи. Я вже говорив про високу кваліфікацію і Онопенка, і Кармазіна, і багатьох інших. Володимир Стретович теж міг би працювати в цих системах.
Інша справа, що те, що сказав Стретович я не чув ні з заяв Президента, ні його рекомендацій, ні з будь-яких документів з цього приводу, але те, що в прокуратурі мають бути зміни, то я в цьому впевнений. Нинішній склад прокуратури частково формувався в тій системі. Зокрема, заступник Генпрокурора Кудрявцев прошов дуже швидкий шлях від помічника прокурора Шевченківського району до заступника Генпрокурора виключно під крилом Медведчука. Я це бачив на свої очі, тому що свого часу з помічника Шевченківського району Кудрявцев потрапив до Святошинського району, трошки побув там прокурором і потрапив до Закарпаття, яке контролювалось есдеками. А вже з Закарпаття його перевели в зами генерального. Він тоді, фактично, домінував у Генпрокуратурі, а сьогодні там і залишається.
Є багато людей на різних рівнях, які звикли працювати в тих стандартах. Тому в прокуратурі треба наводити порядок. Я вже говорив, що ГПУ займається тими проблемами, якими не повинна займатися. Наприклад, активна участь у відведенні земельних ділянок у місті Києві з наступним перепродажем або передачею інвестиційним компаніям. Успіхи Генпрокуратури не відповідають її заявам і тим PR-акціям, що проводяться. Зокрема по справі Гонгадзе, і в розслідуванні замаху на Ющенка, і в масі других речей.
Наприклад, по замаху на мене, який був здійснений 25 жовтня минулого року, протягом трьох місяців не було проведено жодної слідчої дії, жодної експертизи тих пляшок, які кидали по машині, ні залишків скла. Через три місяці, коли вже була нова влада, я підняв це питання і воно почало рухатись. Почали викликати на допит тих людей, які причетні до цього, які слідкували за мною, які передавали інформацію. Так дійшли до одного генерала, і на тому все знову зупинилося. Справа знаходиться в прокуратурі Київської області.
Такі затяжні справи свідчать про те, що потрібен новий кадровий стимул. Якщо Володимир Миколайович піде в цю систему, то я хотів би, щоб його не спіткала доля ще одного юриста - Катеринчука, який багато хотів зробити в системі податкової адміністрації, але якщо враховувати те, що всі важелі керівництва знаходились у його керівника Кіреева, то Катеринчук як з хорошими намірами прийшов, так з ними і пішов. От, щоб і тут, не дай Бог, такого не сталося.
