Всі пам’ятають, що і раніше були певні спроби відмінити цю поправку, але вони наштовхувалися на небажання американців скасовувати ці обмеження в зв’язку з невиконанням Україною деяких вимог стосовно прав на інтелектуальну власність і т.п. В результаті ми з’ясували, що було бажання деяких виробників компакт-дисків знищити їх виробництво в Україні. Але Україна, на щастя, зберегла цю галузь. Ми знайшли алгоритм стосунків, який сьогодні забезпечує права інтелектуальної власності, але й не знищує виробництво сучасних електронних носіїв в Україні.
Тобто ми шли до відміни цієї поправки дуже давно. Чому це сталося зараз? Тому що на шляху до СОТ ми ухвалили всі основні документи, за виключенням деяких не таких значних. Це було зроблено в залі ВРУ за декілька спроб, і американці, очевидно, усвідомлюючи ці всі моменти пішли на скасування поправки.
Стосовно того, що хтось думає, що це спеціальний крок, зроблений напередодні виборів для підняття іміджу нинішньої влади, то, я думаю, що важко підняти імідж чужими руками. Його легше опустити власними. Нинішня влада деякі кроки робить такі, що й ні один американець не допоможе підняти імідж. Наприклад, ті ж американці, якщо хтось уважно слідкує за їх повідомленнями, то вони засуджують підписання газової угоди, яку нині діючий уряд Єханурова ставить собі в заслугу. Я маю на увазі, що якби американці підігрували так відкрито і відверто, як це робив Путін на останніх виборах, то, очевидно, вони б не допускали негативних оцінок газової угоди. Американці однозначно говорять про те, що ця угода невигідна Україні, а Єхануров каже, що вигідна.
В даному випадку, мені здається, має місце об’єктивний процес. Американці визнали, що їм сьогодні в торгівлі з Україною треба розширювати взаємний обмін. До речі, ми від цього виграємо, бо металургійна промисловість знайде досить широкий ринок збуту. Сьогодні важко говорити про те, що ця промисловість належить представникам бізнес структур діючої влади. Тому говорити про те, що якісь преференції відкрились для „любих друзів” не доводиться. Вони цукерками займаються.
Я підкреслюю, що опозиція може давати будь-які оцінки, бо це їхня справа. Щодо росіян, то я абсолютно розумію їх, тому що на шляху до СОТ цей крок виводить Україну на півкорпуса вперед. Але ж це нормально. Можливо, що і ми б якісь такі оцінки давали. Я думаю, що в даному випадку грає роль сусідська заздрість, що хтось на крок раніше кудись може потрапити. В чому, до речі, я дуже сумніваюся. Тобто кожен оцінює все це, виходячи зі своїх суб’єктивних обставин.
