Міністр внутрішніх справ у нас же ж з абсолютною стовідсотковою об’єктивністю. Він же ж не міг необ’єктивно зробити. Тому, об’єктивно, найчесніші люди в України – члени Соцпартії. Навіть якщо хтось нечесний, то якщо він стає членом Соцпартії, то тоді автоматично він собі купує індульгенцію. Тобто якщо вчора ти нечесний, сьогодні стаєш членом Соцпартії, то завтра ти вже найчесніша людина. Але якщо ти з партії виходиш, то ти одразу отримуєш квиток нечесного.
Взагалі, коли взяти компетенцію міністра внутрішніх справ, то це не є головний правоохоронець України. Такої посади не існує. Він є міністром внутрішніх справ і компетенція міністерства строго обмежена такою "дурницею" як Конституція. Але це "зашиває" міністра в дуже невигідний правничий костюм. Але що зробиш, коли от така "паршива" Конституція!?
Наприклад, моя справа – це є компетенція СБУ. Справи всіх 99% перерахованих – це справи ГПУ і СБУ. І до цього МВС має таке ж саме відношення як даішник до розвідки. Правда, інколи розвідка може дати йому завдання з невідомих причин затримати автомобіль такої-то серії з таким-то номером. Тоді він може за пляшкою розповідати, що він допоміг захистити безпеку держави. Але не більше... Я хочу сказати, що міністр вийшов за рамки своєї компетенції. Щодо моєї справи, то до СБУ з ЦВК ніхто не звертався.