Александр Карпов

Справа в тому, що якщо хтось кудись йде і вважає, що там його чекають, то бажано поцікавитися думкою тих, до кого він йде: а чи чекають вони його там чи ні? Комісар Єврокомісії Гюнтер Ферхойген знає, що він каже, і ми маємо враховувати якраз цю думку і з неї виходити, а не тільки з нашого бажання. Пам’ятаєте радянських часів логіку: „задрав штаны за этим комсомолом”. Так от штани задирати не треба. Європу треба будувати в Україні, і тоді Європа сама нас запросить і прийме. Чи треба змінювати зовнішньополітичний вектор України? По-перше, треба визначитися з тим, хто і як розуміє саме поняття вектору. Якщо під вектором мається на увазі те, що швидко-швидко кудись бігти, то це, вибачте, не вектор, а бажання. А коли під вектором мають на увазі входження України в європейську сім’ю, то з тим рівнем і соціального захисту, і демократії, і всього іншого, що характеризує розвинуті європейські країни, нам ще до того дуже далеко. А європейці, в якості критерію, мають на увазі внутрішні показники. Власне, європейський вектор розвитку має внутрішнє спрямування, а не біганину і штовханину біля дверей.