Владимир Бондаренко

До цього свята я ставлюся контраверсійно. Воно штучно розкручене на українському ґрунті в останні роки, але це свідчить про просування України до Європи, до тих традицій, які є у наших західних сусідів. Я б не сказав, що воно було притаманне моєму поколінню. Тим не менше, все, що свідчить про таке прекрасне почуття як кохання, притаманне людству, всі традиції, свята, звичаї я б підтримував, тому що чим більше кохання, тим менше ворожнечі, війн, зла. Тому нехай Бог дає кожному святкувати і День Тетяни, і День Валентина, і День Матері, і жіночий день – це все добрі свята. У людей повинно бути більше свят, тому що життя демонструє свою сіру, а іноді навіть, борони Боже, і чорну сторону. Тому нехай молодь танцює та співає. Ми – партія „Реформи і порядок” – в ці дні, традиційно, вже багато років специфічно вітаємо студентське середовище. Ми даруємо красиві календарики з привітаннями та системи захисту від різних захворювань. Спочатку ми думали, що це буде оцінено якось не так, але вже всі звикли, що ПРП виступає за здорові покоління, за те, щоб сьогодні ніхто від кохання не захворів. Щодо першого кохання, то воно прийшло до мене ще в школі. Я пам’ятаю ті незвичні для мене почуття, коли ловив погляд тієї першої своєї дівчини, коли намагався бути з нею поряд. Але це було абсолютно чисте юнацьке почуття, яке залишилося світлою смужечкою в житті. Потім були інші стосунки, але я кохав і кохаю свою дружину. У нас прекрасні діти та онуки. У різному віці прояви кохання та уваги стають одне до одного теж різні. Можливо, дехто з молодих оцінює кохання по-іншому, але сьогодні це вже тривога за здоров’я одне одного, і спільна тривога за дітей та онуків. Це є набуті на життєвій ниві форми почуття одне до одного.