Кожен з нас повинен оцінювати свої ризики і дотримуватися законодавства, визначеного законом про фінансово-кредитні механізми.
Якщо вам хтось сказав, що буде побудований житловий будинок, то для того, щоб ви йому повірили, треба переконатися в статусі цієї організації: чи ця організація має право залучати кошти? Це повинна бути організація, яка має право залучати кошти від фізичних осіб. Дана інформація розміщується в ліцензії, дозволі і т.п.
Другий аргумент. Кошти в Україні мають право залучати тільки фінансові установи – банківські чи не банківські. Якщо це не фінансова установа, як це було з „Еліта-Центр”, то це означає, що вони не мали права залучати кошти для інвестування.
Далі треба було б поцікавитися, чи є дозвіл на будівництво на вказаному майданчику. У дозволі на будівництво зазначається майданчик, строк, на який надано цей дозвіл, та цільове призначення. Крім того, в цьому дозволі або окремим документом має бути зазначено, на підставі чого ця особа буде там будувати. Тобто це може бути акт про право власності на землю або договір оренди землі.
Не зайвим було б поцікавитися, яка будівельна організація буде будувати житло. Чи має вона ліцензію та дозвіл? Тобто мова йде про підрядника. Адже залучати кошти може і банк, але ліцензії на будування він не має, тому що це не його статутна діяльність. Але будівельник, з якими працює банк, повинен мати ліцензію на будівництво.
Якщо ж ви стаєте учасником (довірителем) фонду фінансування будівництва, то діяльність цього фонду регулюється законом, і ви захищаєтеся на підставі цього закону. А в законі написано, що інформація має бути оприлюднена (буклет, стінгазета, дошка з вивішеною інформацією), щоб людина змогла ознайомитися і поставити запитання консультанту.
Взагалі, з 1 січня 2004 року визначено, що залучення коштів для фінансування будівництва житла здійснюється тільки через фонди фінансування будівництва. Тобто тільки через фінансові установи. Протягом двох років порушувалася ця норма закону деякими забудовниками. На кому лежить відповідальність? На комісії з фінансових послуг, тому що вона має слідкувати за тим, чим займаються фінансові установи. А не для фінансових установ є спеціальний звіт статистичної звітності. Наприклад, якщо підприємство, на якому ви працюєте, надає вам фінансову безпроцентну позику на будівництво житла, то воно має відзвітувати комісії з фінансових послуг.
Інша інстанція, яка слідкує, це податкова інспекція. Наприклад, якщо ваше підприємство має працювати в сфері інформаційних послуг, а насправді займається виробництвом шкарпеток, то податкова скаже, що ви займаєтеся не статутною діяльністю. Якщо так, то буде вимога зупинити діяльність, а весь прибуток піде в скарбницю держави.
Крім того, важлива ще позиція місцевих адміністрацій. Якщо вони виділяють землю, то це проходить через якісь рішення.
Взагалі, з 14 січня 2006 року набули чинності зміни до закону про фінансово-кредитні механізми, за якими не може існувати договір про дольову участь між забудовником та фізичною особою, якщо це не приватний будинок. Тобто якщо ви отримали землю і хочете побудувати будинок, то ви є забудовником, і ви можете найняти підрядну організацію. Якщо ж якась юридична особа отримала землю і говорить, що „я для тебе побудую, а ти інвестуй”, то вони не мають права цього робити, якщо вони не мають статусу забудовника, а кошти залучають не через фінансову установу.
