По-перше, вже є заява мусульманських організацій з приводу вчорашніх публікацій в газеті „Сегодня”. Тон заяв свідчить по те, що поява в українській пресі зображень Мухаммеда сприймається мусульманами в Україні вкрай негативно. В даному випадку треба враховувати те, що видавці цієї газети не могли не знати про можливі наслідки друку карикатур. Тобто можна розглядати передрук цих карикатур, як цілком свідому провокацію.
Більш того, треба відзначити, що ця газета належить певним колам, які наближені до Партії регіонів, до якої, до речі, в повному складі увійшла Партія мусульман України.
Що буде зараз? Важко сказати. Завжди є сили, які спробують на цьому спекулювати та підігріти настрої. Краще не допускати виникнення можливих аргументів.
Наприклад, з погляду того, що відбувалося, ми можемо сказати, що на Близькому Сході появою карикатур скористалися конкретні політичні сили. Тобто сили політичного ісламу, які використали факт появи карикатур для досягнення своїх конкретних цілей. Зокрема, підрив легітимності світських режимів, шляхом нападу населення на посольства, установи і т.п. Треба чітко відокремлювати цілком справедливе обурення мусульман фактом появи карикатур і подальше використання цього обурення в досягненні конкретних політичних цілей. І будь-який український журналіст або господар газети, який бере на себе відповідальність за друк таких матеріалів, повинен чітко розуміти, що він захищає не свободу слова, не право на висловлювання, а, в даному випадку, свідомо підігріває сили або дає карт-бланш силам, які можуть скористатися для дестабілізації ситуації.
Або, борони Боже, Україна може потрапити в той список країн, проти яких можуть бути введені санкції на Близькому Сході, або здійснені якісь акції насильства.
Ми були впевнені, що українські журналісти виявляться більш стійкими до такої примарної слави. Виявляється, що ні.
