ІСД увійшов в ситуативний союз з Блоком Юлії Тимошенко. Це не обов’язково буде мати політичні та довгострокові наслідки, але збіг інтересів між ІСД та Блоком Юлії Тимошенко є очевидним. Тобто обидві сторони вимагають скасування газової домовленості.
Підстави для такої заяви Тарути є дійсно очевидними – це торкається економічних інтересів Індустріального союзу Донбасу. Зокрема те, що підняття ціни на газ і, власне, невизначеність ціни на газ для промисловців, зокрема для тих заводів, які знаходяться у власності ІСД, не дають їм можливості планувати діяльність та впливають на рівень отримання ними прибутків. Тому це цілком нормальна позиція промисловця, який переймається перспективами свого бізнесу в Україні. В даному випадку, Тарута та ІСД позиціонують себе офіційними промовцями великого бізнесу в Україні. Власне, це було видно по тому, що вони організовували заяви металургів, і по тому, що вони зараз ведуть дуже активну інформаційну кампанію, спрямовану якраз на доведення шкідливості так званого „газового Соглашения” для економіки України.
Ця заява свідчить про те, що Президенту Ющенку дається сигнал, що він може втратити ту невелику підтримку великого бізнесу, яка в нього була. ІСД достатньо лояльно ставився і до Президента, і до його ініціатив. Те ж саме можна сказати і про „Запоріжсталь”. Одним словом, великий бізнес дуже чітко сигналізує Ющенку, що його енергетична політика узурпована кількома людьми, і що ці люди не рахуються з інтересами даних фінансово-промислових груп. Якщо Ющенко не зробить відповідних висновків і не піде назустріч, то це загрожує розривом з відповідними наслідками – втратою доволі солідної підтримки.
Що стосується денонсації, то тут треба відчути сигнали від Президента. Але поки що Президент показує, що він цілком і повністю підтримує (газовое соглашение – ред.). Тобто, я думаю, що тут нічого не зміниться до особистої зустрічі Президента з великими промисловцями, зокрема з тим же Тарутою, де вони матимуть змогу подати своє бачення наслідків цієї угоди і своє тлумачення самої угоди. Цієї розмови між ними не відбулося, тому не було можливості покласти Президенту на стіл аргументовану позицію. Було спілкування через пресу, яке спрямоване на те, щоб спонукати Президента все-таки провести таку зустріч, вислухати аргументи, а з іншого боку, цим же промисловцям зрозуміти, чим у своїх заявах та діях керується Президент.
