Ющенко – найтитулованіший турист України. Він красиво їздить по світу, збирає сувеніри у вигляді певних нагород та всього іншого, і, як правило, в результаті цих поїздок, принаймні в економічній сфері, – круглий нуль або мінуси. Тому ліпше, щоб він менше їздив. І для бюджету буде менш накладно.
Що стосується самої поїздки, то результатів з неї немає ніяких. Вже сьогодні видно за останніми заявами, які звучали і в США, що ніхто і нічим не збирається Україні поступатися в сфері економічних інтересів в Іраку. Тому надії на те, що щось зміниться після цієї поїздки не буде. Тим більше, що його зустрічі в Іраку носили виключно декоративний характер.
Що стосується ситуації, яка там зараз склалася... Ну, по-перше, 50 чоловік, що там залишаються, – це не є експерти. Вони військові. А це є колосальна різниця. Експерти – це інші люди, інший статус, інша система надсилання. Тобто відбулося неповне і неостаточне виведення українських військ з Іраку. Для того, щоб туди направляти експертів, потрібно було спочатку вивести всі війська, а групи експертів сформувати не через міністерство оборони, а через відповідні рішення Кабінету міністрів. Там могли би бути спеціалісти різного плану. Тобто заява про те, що остаточне виведення українських військ з Іраку відбулося, вже є певним блефом. Навіть 50 людей, це є наші громадяни, які там перебувають всупереч рішенню парламенту.
Щодо економічних результатів, то для того, щоб їх мати, треба вести наступальні переговори з тією стороною, яка сьогодні дійсно контролює Ірак. Ющенко веде з американцями переговори виключно стосовно внутрішніх своїх проблем в Україні. Рівень візитів, які сьогодні відбулися в Україну з американської сторони, це абсолютно підтверджує. Це і приїзд Кондолізи Райс, яка займається не економічними інтересами України, а політичними інтересами Америки, і приїзд шефа ЦРУ так само. Я думаю, що виїзд Віктора Ющенка в Ірак відбувся за вказівкою цих людей, які йому нагадали, що він десь там має зайвий раз продемонструвати особливу відданість США, і додатково зробити демонстративний укол в сторону Росії. Це буде, очевидно, розігруватися в подальших переговорах між Америкою та Росією, і роль України в цьому протистоянні. Тобто інтересів України в цьому не відслідковується абсолютно ніяких. Це не наша гра, і Ющенко вже давно займається не нашою грою.
Я завжди виступав проти Кучми, але Кучма хоч пробував вести якісь переговори. Хоч там якась одна українська компанія кудись потрапила, хоч щось поставляє в Ірак. При Ющенкові це абсолютно не велося, і ніхто не пробував. Я знаю це і по Кабміну – пропозиції, які йшли від українських підприємств, просто толком не розглядалися. Я й сам цього року передавав ряд матеріалів в Кабінет міністрів, і бачив абсолютну незацікавленість. Лобіювання інтересів українських виробників чи видобувальників нафти в Іраку нашим Кабміном не велося. Це велетенські лобістські проекти, які потрібно відпрацьовувати на державному рівні. Тобто їздити в ту саму Америку Ющенко мав не за політичною підтримкою, а заради підтримки наших промисловців.
