Кость Бондаренко

Ці з’їзди показали, що у нас в політиці відбувається династійність. Є Ющенко з братом і племінником в списках НСНУ, є Янукович зі своїм сином в списках ПР. Що стосується інших деталей, то, мені здається, що був використаний абсолютно звичний та прогнозований спосіб формування списків: кілька яскравих особистостей, які є локомотивами першої десятки; врівноваження тендерним, регіональним, галузевим та іншими принципами; кілька одіозних фігур, яких потрібно було включити в списки, бо ці люди мали серйозні аргументи в вигляді грошей; велика кількість бізнесменів, яких взяли у списки, щоб вони взяли на себе тягар фінансування виборчої кампанії. Тобто абсолютно звичний підхід, який ми спостерігали в 1998 та 2002 роках, і, очевидно, спостерігаємо і тепер. Щодо того, що в списку ПР присутні близько 10 чоловік, пов’язаних з корпорацією „СКМ” Ріната Ахметова, то я ставлюся до цього абсолютно нормально, тому що відомо як „СКМ” впливає на ситуацію у Партії регіонів. Лише лінивий не говорив про зв’язки Ріната Ахметова з Партією регіонів. Я думаю, що Рінат Ахметов тепер мав право на якісь певні преференції. Щодо лідерства Віктора Ющенко в списку НСНУ, то я й далі притримуюся думки, що йому навряд чи треба було йти туди. Але якщо він прийняв для себе таке рішення, то, я думаю, він знайде можливість виступи з телезверненнями і пояснити свою позицію виборцям.