Мені здається, що при нинішній політичній ситуації прокурорські перспективи Медведька не є переконливими, оскільки наступний 2006 рік кардинально буде змінювати співвідношення центрів влади, центрів впливу, що пов‘язано з політичною реформою та зі зміною конфігурації політичних сил. В цьому контексті посада генерального прокурора не є стабільною. Безперечно, з‘являться нові ідеї, нові проекти відносно нового генерального прокурора, тим більше, що Медведько, який курував розслідування справи Гонгадзе, має таку саму репутацію в цьому сенсі, як і попередній генпрокурор. Також є проблема з фальсифікацією справи Ігоря Александрова, до якої начебто причетний Медведько. Крім того, сам Медведько – це представник старої прокурорської школи, який є надзвичайно обережним, чутливим, з точки зору сервільного ставлення до влади, і вразливим, в контексті майбутньої владної конфігурації після парламентських виборів. Отже, скоріш за все, 2006 рік може стати останнім роком перебування Медведька на цій посаді. Зрозуміло, що швидке проходження Медведька в парламенті є компромісним рішенням, насамперед між «Нашою Україною» та «Регіонами України». Я думаю, це відбулося в контексті відомого меморандуму Ющенка-Януковича.
Зрештою, якщо говорити про його перспективи, то залишається деякий шанс, якщо цей меморандум набуде ознак політичного союзу після парламентських виборів, тобто йдеться про утворення на базі «Регіонів України» і «Нашої України» парламентської коаліції. Це дає шанс Медведькові залишитися на посаді генпрокурора, хоч не гарантує для нього сприятливий варіант. В разі, якщо утвориться коаліція Ющенко-Тимошенко після парламентських виборів, то пан Медведько приречений на заміну кимось іншим.
