Тарас Чорновил

Я не люблю втручатися в чиєсь приватне життя, доки воно не входить в межі політики. Я трішки відійду від самого весілля, хто з ким одружується, з якої країни, які музичні уподобання, це все є справа молодят і їм вирішувати, як це має відбутися, в якій церкві. Але коли починається дефілювання на чорних найшикарніших броньованих Мерседесах, коли ми бачимо знайомі обличчя, всіх тих, хто ходив на Банкову при Кучмі, мені це все розуміння подвійної опозиції Юлії Тимошенко, яка ніби то була в опозиції до Кучми, правда нею стала тільки після того, як її зняли з посади, і мала мрію тільки одну, щоб залишити все як є, залишити систему „кучмізму”, тільки поміняти перші постаті і фізіономії у владних кріслах. Потім так само було все гарно при Ющенку, до того моменту, доки не відбувається відставка, і знову опозиція виключно на кон’юнктурному факторі, а всі особи в оточенні абсолютно ті самі. Мені здається, що у нас „кучмізм” процвітає в повнім мірі. Це весілля, якщо відкинути самі весільні процедури, ще раз кажу, що не збираюся їх коментувати жодним чином, це особисте життя конкретних людей, то воно чимось підкреслило, що ті, хто називають себе опозицією від того „кучмізму” нічим не вилікувались. Альтернативи „кучмізму” Ющенко та „кучмізму” Тимошенко я не бачу. А чи піар це, чи не піар, важко судити. Очевидно, що там є певна доля піару. Весілля зроблене в Україні, хоча планувалося в Великобританії.