Це не просто нотатки. Це - поема. Точніше так: «Поема про бютівського перебіжчика Льошенка, що нині проситься до команди Черкаського губернатора».
Венера, не послідня шльоха,
Проворна, враг її не взяв…
(Іван Котляревський «Енеїда»)
Як стало відомо з абсолютно безвідповідальних джерел, на одному з центральних телеканалів готується до виходу в ефір нове реаліті-шоу «Україна має політичний талант!». Присвячене воно круглій ювілейній даті – 212-й річниці першого видання «Енеїди» Івана Петровича Котляревського. Й проходитиме під девізом «Не послідня шльоха». Першу політичну шльондру України глядачі й журі обиратимуть в прямому ефірі о 24.00 31.12.2010. Наразі журі шоу розглядає висуванців від регіонів. Імена їх тримаються в великому секреті, але нам стало відомо, що від Черкащини запропонована кандидатура Вадима Льошенка – губернатора зразка 2002 – 2005 рр.
«Еней і сам так розходився, Як на аркані жеребець, Що трохи не увередився, Пішовши з Ґандзею в танець».
«Ґандзею» для Вадима Олексійовича спочатку була СДПУ(о). Танцював з нею довго, заслинившись, майже до нестями, очолюючи обласний осередок партії Медведчука. «Ґандзя» віддячила: у 2002 році Льошенко став главою Черкаської облдержадміністрації.
На своїй першій прес-конференції в чині губернатора 26.11.02 наш номінант сказав, що бачить свою посаду як «рівновіддалену від усіх політичних партій», тому «цілком реально» збирається скласти із себе повноваження головного есдека області із збереженням, звісно ж, партійності як такої.
Хто ж знав, що «Ґандзя – цяця молодичка» так швидко постаріє, посивіє, зів’яне, встромить колись стрункі ніженьки у ватні боти «прощавай, молодість!» в гумових калошах, нап’яне куфайку з драп-дірюги з цигейковим коміром й запнеться у самов’язану с собачих вишкребків шалю від ревматизму?
«Еней же зараз догадався, Коло Дідони терся, м’явся, Її щоб тільки вдовольнить».
«Я є членом Партії регіонів, у якій нині зібралась велика і потужна команда професіоналів. На даний час працюю у партії на 206 окрузі (Городище)», - казав Льошенко в інтерв’ю пресі ще рік тому – 29.04.2009. Мав навіть окрему думку стосовно «Дідонового» кадрового посагу: «Щодо кадрових ротацій в обласній організації, то вважаю, що стиль і методи її керівництва потрібно було змінити, щоб отримати у подальшому кращий результат».
Одним словом, «Дідону мав він мов за жінку, Убивши в неї добру грінку, Мутив, мов на селі москаль! Бо – хрін його не взяв – проворний…»
Проворний Вадим Льошенко, переймаючись «кращим результатом» для Партії регіонів так, аж, бідака, з лиця спав, разом з тим не упускав із виду, що вибори – штука химерна. «Дідона» - пані сильна, а раптом?...
«Сказав: «Нехай їй вічне царство, Мені же довголітнє панство, І щоб друга вдова найшлась!»
«Другу вдову» довго шукати не треба було. Вона кружляла довкола в очіпку від Ганни Гайсе, трясла моністом від якогось неправославного Луї Віттона й вистрибувала гоцака, аж підківки на черевичках від того ж шевця-кателика бряжчали й клацали. Наш «Еней», як писав Котляревський, «матню в кулак прибравши», заходився пускати новій «вдові» бісики, звабливо посміхаючись й плюючи, залицяючись, в кущі.
27.10.2009 ЗМІ розкопали таємний список претендентів від БЮТ до Черкаської обласної ради. Вадим Олексійович, член, вибачте на слові, Партії регіонів й апологет кадрових ротацій у її обласному осередку, раптом опинився у цьому кондуїті. Паралельно київські журналісти розплескали, що регулярно спостерігали «Енея»-Льошенка в київському офісі БЮТу на вулиці Турівській. І злослівно згадували, як, працюючи на Кучму й Медведчука, наш герой забороняв студентам черкаських вищих навчальних закладів зустрічатися з опозиційними народними депутатами. (Також говорили про відмивання грошей на черкаських довгобудах — філармонії та дитячій лікарні – але, як-то кажуть: «Не спійманий – не Еней!».)
«І тільки що хотів дать драла, Аж ось Дідона за чуб хвать. «Постій, прескурвий вражий сину!»
«Друга вдова» послизнулась на з-городу-парижу підборах й гепнулась, аж роздерлась ексклюзивна плахта й ноги задерлись вище голови, з якої зіскочив очіпок у хвормі кацапського бублика. «Дідона» угледіла «завзятішого од всіх бурлак» пана Льошенка в коридорах облдержадміністрації й отетеріла: клята розлучниця ще не зіп’ялась на ноги, а проворний Вадим Олексійович вже загадав про своє регіональне кохання й вимагає хранцюзьких поцілунків й шальоних обіймів при черкаських солов’ях, що б’ють піснями в груди. Чи, пак, посади. Державної посади заради щирої й вірної української політичної душі!
Чом не кандидат на вихід у фінал всеукраїнського реаліті-шоу «Україна має політичний талант!»?
Великі боксери на кшталт братів Кличків виходять на ринг під звуки обраної пісні, що надихає і спортсмена, і його вболівальників. Є пропозиція покласти на музику й супроводити вихід на сцену Вадима Олексійовича Льошенка словами з арії Дідони:
«Поганий, мерзький, скверний, бридкий, Нікчемний ланець, кателик! Гульвіса пакосний, престидкий, Негідний злодій, єретик! За кучму (за кучму! - Авт.) сю твою велику Як дам ляща тобі я в пику, то тут тебе лизне і чорт!»
Україна рукоплескатиме стоячки. Вона ж бо має політичний талант!
